САМОТНІЙ ВОВК
Олександр Сопронюк
***
І.Царинному
Нічний промерзлий сніг упав як сніг на голову.
І чистим світлим смутом захолодив мости.
Я знов самотній вовк – і та самотність подивом
Рятує мою кров з гнилої глухоти.
Не здай мене, мій шлях, – незнаний, невторований.
Не здай, одвічна суть достойних сильних дум.
Я – непокірний чин, на волю коронований.
Я – самотинний вовк. Я не піду на глум.