САМОТНІЙ ВОВК

Олександр Сопронюк


***
                                                           І.Царинному
Нічний промерзлий сніг упав як сніг на голову.
І чистим світлим смутом захолодив мости.
Я знов самотній вовк – і та самотність подивом
Рятує мою кров з гнилої глухоти.

Не здай мене, мій шлях, – незнаний, невторований.
Не здай, одвічна суть достойних сильних дум.
Я – непокірний чин, на волю коронований.
Я – самотинний вовк. Я не піду на глум.

Кн. 34-35 №1-2 2014