АРХЕОЛОГІЯ КОЛЬОРУ

Віра Савченко, мистецтвознавець, кандидат філософських наук
Здається, що прозорий та образний зміст прізвища О.Стовбура може виступати певним знаком щодо індивідуального стилю мистця, символічно визначає характер його образотворчості. А саме: стовбур – то стрижнева, невід’ємна частина дерева, котра, будучи найпростішою за формою, дає життя і змогу різноманітних проявів усім іншим частинам рослини. Коли говорити про можливість такого метафоричного знаку художньої манери майстра, то до уваги беремо той факт, за яким формотворчі пошуки завжди тяжіли до узагальнень. Наразі в роботах останнього періоду ці тенденції отримали характерну завершеність і виразну чіткість. Йдеться про мистецьке дослідження граничних засад малярства – про намагання виявити структурні, інваріантні виміри кольору, лінії, рельєфу. Цим мотивуються і експерименти з формою на підставі найпростіших геометричних фігур – квадрата, кола, піраміди, і медитативна, споглядальна робота з окремим, нібито очищеним від будь-яких зайвих домішок, кольором, і прискіплива увага до варіативних трансформацій фактури.

Книга 8 2007