УРОКИ ЮРІЯ НОВОСЕЛЬСЬКОГО

Олександр Федорук, кандидат мистецтвознавства
Про настінне малярство Юрія (Єжи) Новосельського – одного з найсвоєрідніших краківських муралістів, людину з індивідуальним творчим мисленням і творчим чуттям, – писалося в «Нотатках з мистецтва». Справді, поліхромії православних храмів Новосельського як у самій Польщі, так і за її межами відзначаються оригінальним творчим почерком і привернули увагу критики в світі.
Зустріч з автором, перебування в його робітні у Кракові, знайомство з численними творами на різних виставках у багатьох містах Польщі, починаючи з початку 70-х років, дають право на певні спостереження і узагальнення малярської спадщини видатного майстра сучасності.
Передусім, слід пам’ятати, що сучасне польське малярство багатоманітне за регіональними відмінами, напрямами і стильовими відгалуженнями. У ньому немало яскравих талантів, що своєю творчістю фокусували досягнення сучасного європейського мистецтва.
Член так званої «Краківської групи», Юрій Новосельський (1923 р.н.) вибрав для себе творчий шлях оригінальний та індивідуальний – за характером пластичного мислення твори Новосельського легко вирізняєш з-поміж багатьох інших.

Книга 01 1995

УКРАЇНА У СВІТІ

Василь Качуровський
Рух, простір та час знаходяться в принципі всесвіту та універсальності всього життя на землі. Ввесь наш світ складається більше з процесів змін, аніж зі статичного буття. Всі форми мистецького прояву також містять в собі до певної міри елементи руху: танець, музика, поезія та все образотворче мистецтво всіх віків та напрямків.
Віддавна існували різні тривимірні споруди з меншими чи більшими претензіями на мистецтво, що могли рухатися в той чи інший спосіб. Але тільки в нашому сторіччі різні мистці зайнялися свідомо і серйозно проблемою фактичного руху як естетичного елементу й довели його до успішного втілення в мистецькій творчості. Динамізм, замість попередньої стабільності, став головною характеристикою сучасної скульптури.
Всякі нові ідеї в мистецтві є швидко підхоплювані, особливо при теперішньому вдосконаленні методів комунікації. Кінетична скульптура відкриває широке поле для нових пошуків у напрузі та рівновазі, у способі послідовності руху, у ритмі простору та часу. У цьому напрямку криється значний потенціал творчості, і все-таки в цій ділянці є відносно небагато успішних мистців.

Книга 02 1996

«Я В ПАРИЖІ ЗОВСІМ ОСИРОТІВ...»

Роман Коваль, письменник
1911 року Михайло поїхав здобувати Париж. Стажувався в популярного скульптора Еміля-Антуана Бурделя (Baurdelle), учня Родена.
Вдосконалював майстерність у студії Ґранд Шом’єр, де викладав Бурдель. Стиль викладача був шалено експресивний. Його монументальні роботи, присвячені героям минулого, архаїчний стиль стародавньої Греції та европейського Середньовіччя відповідали духовним потребам полтавського козака, закоханого в героїчне минуле свого народу.

Книга 19 №2 2010

ТЯГАР НЕВИННОСТИ

Наталка Гусар, мистець, Канада
Дія 1. МЕДСЕСТРА І CТЮАРДЕСА

Час від часу я малюю автопортрет, пов’язаний із моєю працею. Це своєріднa медитація, сповідь чи просто гра із музою. Ці картини інтимні за величиною, а постаті на них невеликі, щось на зразок ляльок Барбі чи тих безстатевих дерев’яних манекенів для малярства. Я граюся із альтереґами.
1996 року на обкладинці книги «Хірургічна медсестра» я намалювала автопортрет і присвоїла собі персону, зображену на ній. Представлятися особою, яка водночас досліджує і лікує, здавалося логічним. Як мистець я завжди уявляла себе хірургом. Я люблю діставатися caмої серцевини рани. Люблю емоційну точність і не люблю малювати на периферії.

Книга 18 №1 2010

УРОКИ ЮРІЯ НОВОСЕЛЬСЬКОГО

Олександр Федорук, доктор мистецтвознавства
Член так званої «Краківської групи», Юрій Новосельський (1923 р.н.) вибрав для себе творчий шлях ориґінальний та індивідуальний – за характером пластичного мислення твори Новосельського легко вирізняєш з-поміж багатьох інших. Він – майстер яскраво вираженого медіативного складу, з великим інтелектуальним потенціалом. Мешканець Кракова, його ім’я в цьому місті овіяно легендами, – ось, здається, й усе: ніяких романтичних атрибутів у біографії.
Розуміння українського малярства прийшло до нього від Іларіона Свєнціцького, котрий в ті для нас тепер далекі роки був директором Національного музею у Львові. Відкриття української ікони (1942 р.) було для молодого маляра подібним до катарсису. Власне, колись, на зорі століття, подібне потрясіння сколихнуло світосприймання і відчуття М.Бойчука, а також дало йому розуміння законів малярства і стінопису.

Книга 18 №1 2010

ДОСЯГНЕННЯ ВАСИЛЯ КУРИЛИКА

Джоан Мюррей, мистецький критик (Канада)
Куриликів доробок воскрешає в пам'яті слова канадського гумориста Стефана Лікока: скакай на коня і жени увсебіч одразу! Він був нашим пророком загибелі, провістивши кінець цивілізації від вибуху атомової енерґії. Був відлюдником і хлопчиною з ферми, що знов і знов повертався до розповіді про хутірське життя, часто малюючи пройняті гумором сценки дитячих ігор. Був благочестивим страдником, що повсякчас заторкував реліґійні теми, умовляючи нас стати кращими. Був поетом пензля, відслоняючи нам таємну силу краєвиду чи гри світла в образах, які полонили душу, мов ясні сни. Курилик був нашим характерником, здатним суміщати в собі всі ці різні постави.

Книга 18 №1 2010

ДО ПАНАСА ЗАЛИВАХИ

Василь Курилик
Лист від Василя Курилика до Панаса Заливахи, який ми друкуємо майже через 42 роки опісля його написання, цікавий уже тим, що колишній «лагерник» пішов у засвіт.
З листа ми бачимо, що вже у 60-ті ім’я Панаса Заливахи було знане і пошановане в діаспорі. Отже, читачу буде цікаво зіставити долі двох видатних мистців-українців, один з яких упевнено торував шлях в Канаді, другий перебував у «местах не столь отдаленных» в колишньому СРСР. 

Дорогий пане Заливахо!
Тиждень тому одна приятелька з Союзу Українок Кана- ди попросила мене написати до вас листа, котрого вона би включила до пакунка, який має бути висланий через Червоний Хрест до вас.

Книга 18 №1 2010

БАГАТСТВОМ ПОЕТИЧНИХ ПОЧУВАНЬ

Василь Качуровський, письменник
Рух, простір та час знаходяться в принципі всесвіту та універсальности всього життя на землі. Ввесь наш світ складається більше з процесів змін, аніж зі статичного буття. Всі форми мистецького прояву також містять в собі до певної міри елементи руху: танець, музика, поезія та все образотворче мистецтво всіх віків та напрямків.
Віддавна існували різні тривимірні споруди з меншими чи більшими претензіями на мистецтво, що могли рухатися в той чи інший спосіб. Але тільки в нашому сторіччі різні мистці зайнялися свідомо і серйозно проблемою фактичного руху як естетичного елементу й довели його до успішного втілення в мистецькій творчости. Динамізм, замість попередньої стабільности, став головною характеристикою сучасної скульптури.

Книга 18 №1 2010

ЯКІВ ГНІЗДОВСЬКИЙ: МАЛЯР, ГРАФІК

Ярослав Лешко, мистецтвознавець
Що найбільше вражає в мистецтві Гніздовського – це його блиску- че оптичне мислення та незвичайне вміння мистця втілити його в кінцевому творчому наслідкові. Ознайомившись із творчістю Гніздовського, глядач відходить із глибокою пошаною до його хисту і вміння переконати своїм мистецтвом.
Протягом свого творчого шляху, багатого на видатні досягнення, Гніздовський працював майже в усіх жанрах, але його найбільші звершення пов'язані з різьбами, передусім дереворитами, а також із картинами. Вони становлять переважну частину спадщини мистця й безумовно репрезентують ту царину, в якій він ставить перед собою найбільші і найвагоміші завдання. Саме в дереворитах і картинах ми найчіткіше простежуємо його мистецьке зростання. Гніздовський і сам говорив про себе як про мистця, центром уваги якого є малярство й графіка.

Книга 18 №1 2010

ДОСЯГНЕННЯ ВАСИЛЯ КУРИЛИКА

ДО 70-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИСТЦЯ

Джоан Мюррей, мистецький критик (Канада)
Переклад з англійської Оксани Соловей

Після відходу майстрів критики пробують визначити обсяг їхнього вкладу в культуру. Набирає ваги «остаточний» підсумок. Був це великий колорист чи майстер форми? Василя Курилика, що помер 1977 року, особливо трудно оцінювати: стає на заваді його многогранність. 
Куриликів доробок воскрешає в пам’яті слова канадського гумориста Стефана Лікока: скакай на коня і жени увсебіч одразу! Він був нашим пророком загибелі, провістивши кінець цивілізації від вибуху атомової енергії. Був відлюдником і хлопчиною з ферми, що знов і знов повертався до розповіді про хутірське життя, часто малюючи пройняті гумором сценки дитячих ігор. Був благочестивим страдником, що повсякчас заторкував релігійні теми, умовляючи нас стати кращими. Був поетом пензля, відслоняючи нам таємну силу краєвиду чи гри світла в образах, які полонили душу, мов ясні сни.

Книга 02 1996