ДО ПАНАСА ЗАЛИВАХИ

Лист від Василя Курилика до Панаса Заливахи, який ми друкуємо майже через 20 років опісля його написання, цікавий вже тим, що колишньому «лагернику» минуло 70 років. З листа ми бачимо, що вже у 60-ті Ім’я Панаса Заливахи було знане і пошановане в діаспорі. Отже, читачу буде цікаво зіставити долі двох видатних мистців-українців один з яких упевнено торував шлях в Канаді, другий перебував у «місцях віддалених» – колишньому СРСР.

Березень, 7, 1968
Торонто, Канада
Дорогий пане Заливахо!
Тиждень тому одна приятелька з Союзу Українок Канади попросила мене написати до вас листа, котрого вона би включила до пакунка, який має бути висланий через Червоний Хрест до вас. Я навіть і знав, що ваш уряд би таке дозволив. Але я радий чути, що є така нагода комунікації з невільниками в тюрмі. Моя приятелька, пані Банан, видно, надумала про мене тому, що я також є артист-маляр українського походження. 

Книга 02 1996

ЯКІВ ГНІЗДОВСЬКИЙ: МАЛЯР, ГРАФІК

Ярослав Лешко
ЩО НАЙБІЛЬШЕ ВРАЖАЄ В МИСТЕЦТВІ ГНІЗДОВСЬКОГО – ЦЕ ЙОГО БЛИСКУЧЕ ОПТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА НЕЗВИЧАЙНЕ ВМІННЯ МИСТЦЯ ВТІЛИТИ ЙОГО В КІНЦЕВОМУ ТВОРЧОМУ НАСЛІДКОВІ. ОЗНАЙОМИВШИСЯ З ТВОРЧІСТЮ ГНІЗДОВСЬКОГО, ГЛЯДАЧ ВІДХОДИТЬ З ГЛИБОКОЮ ПОШАНОЮ ДО ЙОГО ХИСТУ І ВМІННЯ ПЕРЕКОНАТИ СВОЇМ МИСТЕЦТВОМ.
Протягом свого творчого шляху, багатого на видатні досягнення, Гніздовський працював майже в усіх жанрах; але його найбільші звершення пов'язані з різьбами, передусім, дереворитами, а також із картинами. Вони становлять переважну частину спадщини мистця й безумовно репрезентують ту царину, в якій він ставить перед собою найбільші і найвагоміші завдання.візуальСаме в дереворитах і картинах ми найчіткіше простежуємо його мистецьке зростання. Гніздовський і сам говорив про себе як про мистця, центром уваги якого є малярство й графіка.
Гніздовський народився 27 січня 1915 року в с. Пилипче на Борщівщині.

Книга 03 1997

ОЛЕКСАНДР КАНЮКА

Григорій Міщенко
ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО МИСТЦІВ, ВИХІДЦІВ З УКРАЇНИ, ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ЯКИХ МИНУЛИ ЗА ЇЇ МЕЖАМИ? МАЙЖЕ НІЧОГО, А ПОМІЖ УСЬОГО, САМЕ ТАМ ПРОТЯГОМ ВІКУ ЦЬОГО БУЛИ СТВОРЕНІ ПОЛОТНА АНДРУСІВА, ПРИСВЯЧЕНІ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, СКУЛЬПТУРИ КРУКА, МАЛЯРСТВО КУРИЛИКА, ГРИЩЕНКА, ВЖЕ НЕ МОВИМО ПРО АРХИПЕНКА... І ОТ ЩЕ ОДНЕ ІМ'Я – ОЛЕКСАНДР КАНЮКА.

Про нього маємо такі відомості. Народився в с. Гужівці на Чернігівщині. До війни студіював у Промисловому училищі в Києві (три роки). З 1946 до 1951 навчався в Академії мистецтв у Мюнхені, вдосконалював майстерність у Міннесотському університеті. Графік і маляр. Оце і все поки що. Маємо уявлення про нього як маляра з таких картин: «Гулаг №2», «Вінчання»,«Роз-куркулення», «Тарас Бульба».З усього того очевидно: майстер творив у 50-60-ті роки. Свою любов і переживання за Україну Олександр Канюка втілив у графіці «Українці, геть з України», «Гулаг № 2», «Задвірки раю». Правдивість цих творів настільки вражаюча, наскільки реальна участь самого мистця у будівництві Біломорського каналу депортованих українців...

Книга 03 1997

ЖИВОПИСНІ МЕДИТАЦІЇ ХРИСТИНИ КУДРИК

Орест Голубець, доктор мистецтвознавства
Говорячи про виставку малярських творів мисткині з Канади Христини Кудрик, що експонувалася восени 2012 року у виставкових залах Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, неможливо оминути проблем українського еміґрантського мистецтва. Упродовж ХХ століття значна кількість творців була витіснена з рідної землі і, на жаль, до цього часу не зазнала належної реабілітації, повноцінного повернення в лоно сучасної української культури.
Згадаймо лише, що наприкінці Другої світової війни зі Львова, ясно усвідомлюючи, що несе їм повернення радянської влади, виїхала більша частина місцевих і наддніпрянських художників. Вони еміґрували в Західну Европу, а згодом – за океан: до США, Канади, Арґентини, Австралії, Венесуели.

Кн. 28-29 №3-4 2012

«НЕ ОДИН Я В ЦЬОМУ ЖИТТІ БЕРУ УЧАСТЬ»

Володимир Мишанич, мистецтвознавець
Сергій Можнєвський – іще в недалекому минулому ужгородський мистець, а нині – громадянин Канади. Народився 31 липня 1963 року в місті Смоленськ (Росія). 1965-го родина переїхала на Закарпаття до Ужгорода. 2000-го еміґрував до Канади.
У 1990-х він досить плідно працював у жанрах живопису та графіки, оформляв книжки, брав участь у виставках. Нині художник живе у Ванкувері, але підтримує тісні зв’язки з рідним містом. Активно працює в жанрі скульптури, здобув визнання – роботи майстра прикрашають вулиці й сквери багатьох міст. На початку серпня він відвідав Ужгород і подарував Ужгородському національному університету свою скульптуру. Його «Мислитель» встановлений на території вишу.
Наше інтерв’ю з мистцем – із нагоди його візиту.

Кн. 32-33 №3-4 2013