З ІСТОРІЇ МУЗЕЙНОЇ АТРИБУЦІЇ

Оксана Сторчай, кандидат мистецтвознавства
Нещодавно виповнилося 120 років від дня народження видатного українського історика мистецтва, художнього критика, музеєзнавцята пам’яткоохоронця Федора Людвіговича Ернста (1891- 1949). Він – автор понад 100 наукових праць з історії українського мистецтвознавства, тогочасного українського мистецтва, творчости художників, історії Києва, проблем збереження історико-культурної спадщини, музеєзнавства тощо. Тому запропонована читачам архівнастаття ученого 1910 р. на часі. Цінність її в тому, що на прикладі окремої скульптури описується поетапний процес атрибуції художнього твору, методи його дослідження – починаючи з візуального, далі – вивчення друкованих джерел, техніко-технологічні (хімічні, оптико-фізичні, зокрема, рентґен) і біологічні дослідження й т.ін.

Кн. 28-29 №3-4 2012

СПОР О «ФЛОРЕ» ЛЕОНАРДО ДА ВИНЧИ*

Федор Эрнст
*Текст ориґінальний
Недавно знаменитым берлинским музеем императора Фридриха сделано капитальное приобретение: в Англии, как теперь установлено – за 160 тыс. мар. (а не за 180, как сообщали газеты), была куплена восковая статуя Флоры, которая немецкими знатоками была единодушно приписана знаменитому мастеру Леонардо да Винчи. Покупка представляет большую ценность, что настолько хрупкий материал,как воск – продержался целые столетия. Статуя, или, скорее, бюст, выставлена в одном из залов музея и постоянно окружена большой толпой зрителей. Действительно, она носит следы работы великого художника и, вместе с тем, имеет характерные особенности искусства эпохи Ренессанса, которые особенно заметны в наклоне головы, линиях профиля и овале лица и разных технических мелочах.

Кн. 28-29 №3-4 2012