МЕТАМОРФОЗИ СТЕПОВОГО ПРОСТОРУ У ТВОРЧОСТІ ВОЛОДИМИРА КАБАЧЕНКА

Ольга Тарасенко, доктор мистецтвознавства Андрій Тарасенко, кандидат мистецтвознавства
Слідом за майстрами старшого покоління Одеси та Миколаєва – В.Алтанцем, А.Антонюком, Ю.Коваленком, М.Степановим – Володимир Кабаченко веде лінію традиціоналізму в сучасному образотворчому мистецтві Одеси. В його композиціях бачимо найдивовижніші метаморфози всього сущого – такий принцип притаманний фольклору. Художник відмовляється від ренесансного самоствердження особистости, означуючи людину як частину світу природи. У картинах немає чіткого літературно-оповідного сюжету, проте є мотив мітологізованої подорожі у просторі води, неба, землі.
Роботи В.Кабаченка повертають нас у часи, коли природа- тотем-колектив були єдиним цілим. Метафоричну виразність має полотно-панно «Та, що запалює зірки. Народження Великої Ведмедиці» (1988).

Кн. 30-31 №1-2 2013