ІСТОРІЯ ОДНОГО ПОРТРЕТА

ШТРИХИ ДО ТВОРЧОСТИ ХУДОЖНИКА-БОЙЧУКІСТА ОНУФРІЯ БІЗЮКОВА
Ярослав Кравченко, кандидат мистецтвознавства
Нещодавно де мене в робітню зайшов на каву один із львівських колекціонерів, який приніс показати придбану невелику за форматом (57х47), у доволі занедбаному стані, роботу – портрет молодої жінки в білому, виконаний олійними фарбами на полотні. Певна стилізація образу, узагальненість та площинність дозволили умовно означити полотно твором першої третини ХХ ст. невідомого авторства кола школи Михайла Бойчука.
Очищаючи зворотну сторону полотна та реставруючи фарбовий шар твору (а працювала над цим онучка художника-бойчукіста О.Кравченка, художник- реставратор Ольга Кравченко), вдалося повністю розкрити зображення молодої жінки та прочитати написи.

Книга 20 №3 2010

ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ

Володимир Гусар, колекціонер
Привітне осіннє сонце своїм лагідним промінням пробивало сяє крізь густе соснове віття Брюховицького лісу. Воно радо зустрічало численних гостей, що приїхали 9 жовтня 2006 року на відкриття музею скульптора Михайла Дзиндри. Тоді сам музей та його експозиція вразили та захопили багатьох. Гості, оглядаючина виставці скульптурні композиції, щиро та емоційно ділилися враженнями. Й ніхто не знав і не сподівався, що цей музей, так щедро наповнений творами мистецтва, скульптор згодом подарує Україні, й він стане філіалом Львівської ґалереї мистецтв.
Пан Михайло, жваво жестикулюючи, розповідав гостям про свої складні життєві та творчі шляхи за кордономта вже й тут, в Україні. 

Книга 25 №4 2011

МАҐІЯ МИСТЕЦТВА ВАСИЛЯ ЯРИЧА

Володимир Гусар, колекціонер
Василь Ярич увесь час у напрузі, бо знає, що перестане існувати як скульптор, коли позбудеться гарячковости своїх творчих пошуків і стане байдужим і спокійним, наче мармур.
У майстерні скульптора багато простору, повітря, світла. Сам матеріал, у якому працює мистець, – камінь, бронза, гіпс, – ретельно заповнює цей простір своїм запахом, пластикою, об’ємом. Перше, що захоплює і вражає, коли переступаєш поріг майстерні Василя Ярича, – це величезна кількість скульптур. Проєкти майбутніх пам’ятників, камерні бронзові й теракотові композиції хаотично розставлені на столі, підлозі, стелажах.

Книга 20 №3 2010

СВЯТИЙ ГАЙ

ОПОВІДАННЯ ДО СКУЛЬПТУР МИХАЙЛА ДЗИНДРИ
Віра Вовк


АНГЕЛ
Ангел сидить на поруччі фотеля й облизаним пальцем гортає том поезій.
– Уважай, ти обслинив мені всі книжки! Дивися, які вони замурзані! І не сідай на поруччя, ти надто тяжкий. Це мій єдиний фотель.
В ангела заокруглюються очі, і він сповзає з фотеля. Я вдаю, що не дивлюся в його бік, і натикаю левкої в вазу. Коли я обертаюся, він хоче пролізти між столом і етажеркою, зачіпає крилом об торочки хустки і тягне її разом з вазою і левкоями. Черепки темно-синього скла розлітаються по кімнаті, й квіти падають на килим.
– Амінь вазі моєї прабаби. Ну й неповоротний ти! Не можеш бути хоч трошки обережніший? 

Книга 20 №3 2010

25 КНИЖКА ЛЬВІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ КОЛЕКЦІОНЕРСТВА

Микола Мушинка, академік НАН України (Пряшів, Словаччина)
Інститут колекціонерів українських мистецьких пам’яток діє при Науковому товаристві ім. Т.Шевченка у Львові від 2003 року. За вісім років діяльности видано 25 книжок, при- свячених творчості Романа та Марґіт Сельських, Івана Труша, Олекси Новаківського, Олекси Сміх-Шатківського, Володимира Патика, інших українських мистців, – і все це на високому художньому та поліграфічному рівні. Остання їхня акція – альбом-каталог одного з найвизначніших українських мистців, професора Михайла Бойчука, що його розстріляли більшовики 1937 року.
Великоформатна книжна містить репродукції 77 збережених (переважно кольорових), 23 знищених його картин і фресок та 25 рідкісних фотографій. Усе це подано на крейдяному папері високоякісним поліграфічним друком (дизайнер А.Кісь).

Книга 19 №2 2010

НОВОВИЯВЛЕНІ ТВОРИ МИХАЙЛА БОЙЧУКА

Ярослав Кравченко, кандидат мистецтвознавства, професор
Після виходу в світ альбому-каталогу творів Михайла Бойчука із музейних та приватних колекцій, який став «найповнішою досі виданою монографією про М.Бойчука та його творчість», до керівника проєкту Тараса Лозинського звернулись приватні особи, що представили ще десять невідомих до цього часу малюнків художника.
Вірогідно, збереглись вони у збірці львівської художниці, учениці М.Бойчука, Ярослави Музики і ще за її життя були передані на зберігання знайомій приватній особі.

Книга 19 №2 2010

ЛАБІРИНТИ І КАСКАДИ МИСТЕЦЬКОГО ЖИТТЯ КИТАЮ

Враженнями від побаченого, пережитого у Китаї із мистецтвознавцем Володимиром Петрашиком ділиться мистець, аспірант Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Олександр Храпачов.
Володимир Петрашик: Пане Олександре, Ви жили пев- ний час у Китаї, викладали в художньому коледжі Су- чжоу. Поділіться своїми відчуттями та враженнями. Які чинники впливають на формування китайської образотворчої культури порівняно з нашою?
Олександр Храпачов: Чинників дуже багато, і важко вказати, який найважливіший для них: шлях до саморозвитку чи спроба насамперед заробити кошти. Наш народ дуже багатий на духовну культуру, величезна когорта мистців присвячує своє життя саме творчости, не сподіваючись на достатнє матеріальне забезпечення, часто вибираючи між сім’єю та мистецтвом, між написанням глибокої картини і виконанням коштовного замовлення.

Книга 18 №1 2010

ДІАЛОГИ З МИХАЙЛОМ ПОЖИВАНОВИМ

 Михайло Олександрович Поживанов, політик, бізнесмен, колекціонер, фундатор ґалереї «АВС-арт»
Алла Маричевська, головний редактор журналу Артанія
Фонди українських музеїв традиційно формувалися з приватних колекційних збірок. Класичний приклад – Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, УЦНК «Музей Івана Гончара». Завжди є колекціонери, що колекціонують не так заради своєї втіхи, як для того, аби зберегти мистецькі, культурні надбання для людей. Натомість на сьогодні колекціонування стає модою й бізнесом, арт-ринком, доволі-таки несформованим і неструктурованим.

Книга 18 №1 2010

ЯБЛУКА З МИСТЕЦЬКОГО САДУ

Володимир Гусар, колекціонер
У юнацькі роки доля звела мене з Артемоном Шатківським – сином відомого львівського художника Олекси Яковича Шатківського. Тоді я навчався з ним в одному класі у школі й мав можливість після уроків часто бувати у Шатківських удома. Це була цікава й дружня українська сім’я, що жила в невеликій двохкімнатній квартирі чотирьохповерхового будинку на тодішньому проспекті Леніна у Львові. У вітальні з одним великим, майже на всю стіну, вікном стояло піаніно, на стінах густо розвішані картини. У другій, меншій, кімнаті – стелаж із картинами, а поряд – станок, на якому сини Славко й Артемон допомагали батькові друкувати графічні листи. І решту помешкання смаковито прикрашали живопис та графіка.
Олекса Якович часто малював удома.

Книга 16 №3 2009

МИСТЕЦЬ ЧУТТЯ, ЕНЕРГІЇ І МИСЛІ

Володимир Гусар, колекціонер
Борис Буряк – талановитий, ерудований художник із великою відповідальністю перед мистецтвом, із високим художнім смаком і тонким відчуттям світла, кольору. «У творах мистця відбита індивідуальна печать його високої малярської культури, завжди повної розмаху й динаміки», – писав Святослав Гординський у передмові до каталогу виставки Бориса Буряка, що відкрилася 18 травня 1991 року в Українському музеї Нью-Йорка. Твір художника, його почерк показують його душу, його розум, серце, його лице. Борис Буряк – людина мисляча, яка прагне пізнати світ у всій його красі, з його тривогами, контрастами, розчаруваннями. Малярство його інтелектуальне, де увесь час у діалозі перебувають герої полотен, художник і глядач. Мистець намагається якомога ближче наблизитись до істини, до її молекулярного стану. Палітра художника настільки багата й насичена дзвінкими, інтенсивними колірними сполученнями, що його малярство мимоволі асоціюється з класичною музикою чи густою, пластичною кольоровою маґмою, яка плавно і велично витікає з кратера вулкана, заповнюючи собою простір і змінюючи навколишній світ.

Книга 15 №2 2009