МАРГІНАЛЬНІСТЬ – СМЕРТЕЛЬНА ХВОРОБА НАЦІЇ

ЧИ МОЖЛИВА ПОВНОКРОВНА КУЛЬТУРА БЕЗ УКРАЇНСЬКОГО УРБАНІЗМУ ?
Роман Кісь
Чи маємо ми українське нове покоління в містах? Ні. Ми маємо російськомовне напіввестернізоване покоління. Реципієнтом якої культури буде воно через 15 років? Якої завгодно... Однак не української... Більша частина його – це маргінали із розколиною у душі. Підкреслюю ще раз: психокультурна тріщина між містом і селом в Україні – це тріщина у душі самого мешканця-маргінала. Ось де наша найглибша драма. Вона – в раптовому розгортанні психокультурної дистанції – між поколіннями. Вона в одночаснім (і надзвичайно боліснім для етнокультурного організму!) розриві діахронної тяглости (спадкоємности в часі) і в розриві синхронного етнокультурного континіуум між містом і селом. Велике місто слабо «вмонтоване» в українську культуру. Воно культурно дискретне, воно посідає свою субкультуру – культуру загалом неукраїнську. Вибух урбанізації у 60-ті роки розкидав батьків і дітей обабіч міжпоколінної розколини. Адже йдеться не просто про мову і мовлення.

Книга 01 1995

ПЕРЕДПЛАТІТЬ АРТАНІЮ!

ПЕРЕДПЛАТА АРТАНІЇ

НАЦІОНАЛЬНЕ ВИЗВОЛЕННЯ ТРИВАЄ: ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ МІСТА

Роман Кісь
Українська держава, усі її рівні та чинники (законодавчі, регулюючі, контролюючі, політико-ідеологічні, інформаційно-комунікативні, організаційно-адміністративні тощо), твердо спираючись на дійсний субстрат етносоціальних (зокрема етнокультурних та етнополітичних) процесів в Україні, покликані сьогодні не лише до оптимізації цих процесів, але й мусять уже сьогодні свідомо та цілеспрямовано сприяти добудові самої нації. Сама держава має стати сьогодні дійовим націотворчим чинником. Адже нація наша внаслідок розбою багатьох поколінь окупантів та колонізаторів (мадярських, польських, австроугорських, московських, румунських), а також жахливої руйнівної дії найстрашнішого в історії людства московсько-большевицького тоталітаризму не тільки була загальмована в своєму розвиткові (зокрема у становленні історичної своєї суб’єктивності), але й, на жаль, усе ще не досягла властивого для всіх розвинених націй (естонської, польської, французької і т.п.) так званого порогу етнополітичної інтегрованості та внутрішньої консолідованості. 

Книга 02 1996

РЕТРОСПЕКТИВНЕ ЗІСТАВЛЕННЯ ПРОСТОРОВИХ РІШЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ АРХІТЕКТУРІ

Віталій Ханко
Інтелігенція слов'янських народів впродовж XIX ст. знаходилася під гіпнотизуючим впливом західноєвропейської філософської думки. Німецький філософ Гегель свого часу поділив народи на історичні на неісторичні. До останніх він відносив слов'янські народи, за винятком польського. Крім такої антинаукової концепції, у XIX ст. в теоретичних постулатах щодо культури, літературознавства, мовознавства, мистецтвознавства законоположного принципу набули теорії запозичення, впливів, безумовно, історичних народів на неісторичних. Томуто в науці й практичній мистецькій діяльності процвітали культи мистецтва Стародавнього Єгипту, Греції, Риму, Візантії, стилі готики, відродження, бароко, рококо і класицизму, витворені латинськими народами.
Ситуація поступово міняється у другій половині XIX ст. Спочатку художники-нонконформісти в Англії (рух очолив енергійний мистець-теоретик і практик Вільям Морріс), у Бельгії (мистець Генрі ван де Вельде, архітект Віктор Орта), у Франції, в Австрії (молодий архітектор і професор Отто Вагнер і його послідовники), у Німеччині формували нове мистецтво.

Книга 03 1997

НАЦІОНАЛЬНЕ ВИЗВОЛЕННЯ ТРИВАЄ: ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ НАШОГО МІСТА

Продовження. Початок у числі 2
Роман Кісь 
МІСТА наші мають стати не лише тим середовищем, де концентруються розмаїті види життєдіяльності (у тому числі і життєдіяльності спілкувальницької), де концентрується інформація та інтелект, але і ТИМ СЕРЕДОВИІЩЕМ, ДЕ КОНЦЕНТРУЄТЬСЯ ВОЛЯ НАЦІЇ. Де увиразнюється обличчя нації. Де сама нація бачить себе, мов у дзеркалі... Де нація є не лише демографічним згустком, чи то пасажиро-потоками, але і тією ЖИВОЮ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЮ, що посідає і власну свою культуру, і власний свій спосіб життя.
Ми вже переконалися в тому, що новітня українська національна ідея (або ж так звана УКРАЇНСЬКА МРІЯ) як об'єднавчий чинник українського суспільства, що ним визначається УКРАЇНСЬКА ОРІЄНТАЦІЯ УСІХ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН БЕЗВІДНОСНО ДО ЇХ КОНКРЕТНОЇ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ, не може розглядатися вузько, яко лише світоглядно-ідеологічна система. 

Книга 03 1997