МИСТЕЦТВО СКЛА В УКРАЇНІ

Євстахія Шимчук, критик
Сьогодні українське гутництво робить нечувану «кар’єру». Усі ми стали свідками його інтеграції у багатобарвний світ скла Європи та Америки. Це процес закономірний і вчасний. Іноді нас шокує метаморфоза, що трапилась із традиційними виробами, наприклад, вазою, тарелем чи так облюбованим в Україні ведмедем. Це наслідок логічного розвитку мистецтва Європи і США впродовж десятиліть XX століття. Історичні умови лишень на певний час відгородили нас від суспільно-культурної еволюції світу. Цей факт треба враховувати при аналізі багатьох видів мистецтва, що розвивались між 40-ми та 60-ми роками. Все ж концептуалізм Заходу з його філософськими тонкощами та відкриттями сягав дистанційно і до нас: варто згадати деякі з них – геометризовану знаковість пластики Олександра Архипенка; щільність площинного наповнення творів Пабло Пікассо чи загублену структуру матерії у картинах Сальвадора Далі. Специфіка нашої офіційної культури дещо уніфікувала гутництво, виробились певні канони, які мало хто наважувався змінити. А втім, проходила повільна зміна естетичних критеріїв.

Книга 01 1995

ВІЧНЕ БУТТЯ КРАСИ АКВАРЕЛІ ВАСИЛЯ РОМАЩЕНКА

Юлія Полтавська, мистецтвознавець
За останні десятиліття акварельний живопис у своєму традиційному вигляді майже неможливо побачити на виставках сучасного українського живопису. Ця улюблена техніка ви- датних художників ХІХ-ХХ століть, з-поміж яких Врубель, Богаєвський, Сєров, Волошин, Бенуа, Остроумова- Лебедєва, Сомов та багато інших, завдячуючи своєму незовсім певному становищу, опинилася за межами зацікавлености фахівців. На виставки живопису, де переважає олійна техніка, її, завдяки паперовій основі, часто не беруть, визначаючи як графіку. А для графіків акварель – це, безумовно, живопис. І вона знову стоїть осторонь концепції виставок, де представлені офорти, ліноґравюра, літографія, рисунок тощо.

Книга 25 №4 2011

ПАПЕРОВИТИНАННЯ ОЛЕНИ ТУРЯНСЬКОЇ: СВІТОГЛЯД КРІЗЬ ТВОРЧІСТЬ

Олена Тихонюк, кандидат мистецтвознавства
Творчість Олени Турянської – найяскравіший приклад вираження концептуальних ідей сучасного мистецтва мовою витинанки. Майстриня по-сучасному переосмислює традиційну техніку витинанки, використовує її формотворчі засоби. Свої роботи О.Турянська означує терміном «паперовитинання», до того ж не обмежуючись стилістикою чи пластикою. Її композиції демонструють максимальні можливості паперу як художнього матеріалу. Олена Турянська, професійний дизайнер інтер’єру, насамперед цікавиться взаємозв’язком твору із простором. Для цього художниця звертається до такої традиційної (але забутої нині) властивости паперових прикрас, як ажурність, прозорість. Більшість робіт майстрині не наклеєні на тло. Поза тим, середовище – тінь від об’єкту, світло, товщина зрізу паперу, відстань аркуша від стіни – складова частина твору та засіб втілення його концепції.

Книга 25 №4 2011

ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІ АЛЮЗІЇ ЮЛІЇ ЛАЗАРЕВСЬКОЇ ТА МИКОЛИ МАНДРИЧА

Мар’яна Мусій, мистецтвознавець
У творчому тандемі мистці Юлія Лазаревська та Микола Мандрич працюють уже понад 20 років. Спільно реалізовані численні художні задуми, фільми, проєкти об’єднані, крім іншого, ідеєю метафізичних пошуків першоджерела творчости. Акт творення – деміургічна дія, що ріднить людину із Природою, із Сакральною Універсалією, осягнути його раціонально й вичерпно – надзавдання, вирішуване тисячоліттями філософської думки. Юлія Лазаревська та Микола Мандрич, рухаючись звивистими шляхами самопізнання, знаходять власні фраґменти відповідей на це риторичне питання. Новий етап творчости обох мистців презентували два синхронні проєкти, експоновані в листопаді-грудні 2011 року в Музеї сучасного мистецтва України.

Книга 26 №1 2012

«ПРИСЛУХАТИСЬ – І ПОЧУТИ, ПРИМРУЖИТИСЯ – І ПОБАЧИТИ»

Петро Бевза, мистець
Спостерігаючи панівний на сьогодні в нашому суспільстві культ споживання, мистецтво довкілля ставить собі за мету активізувати свідомість особистостей і заохотити до сприйняття та розуміння довкілля, ідей та людей як єдиного цілого.
Термін «мистецтво землі» (land art) постав кінцем 1960-х років. Повернення до природної реальности відображало і прагнення звільнитися від пут суспільної реальности, бажання відчувати по-іншому. Намагаючись осмислити місце людини в часі й просторі, мистці ленд-арту показували, як суспільство, котре так прагнуло виокремитись за допомогою штучно створених засобів для життя, віддалилося від природи. І як вислід – руйнація і поступове знищення всього живого на землі.

Книга 14 №1 2009

ШЕШОРИ 2004- 2008

Максим Чередниченко, мистець
Дослівний переклад назви «land art» – «мистецтво землі» – дає ключ для розуміння, вказує сферу інтересів нового напрямку. Неначе керуючись невідомою логікою джерельних вод, які то пробиваються потужно назовні, то знову щезають під землею, ленд-арт поставав і зникав у різних країнах світу, починаючи із другої половини минулого століття. Поштовхом для мистців було бажання вийти за межі штучного простору ґалерей та музеїв, змінити традиційні засоби зображення. Вони бажали працювати з глиною, деревом та листям, каменем і водою, вітром, піском і сонцем. Америка 60-х, Анґлія 80-х,Німеччина 90-х та Україна від 90-х і до сьогодні – це кроки ленд-арту в часі.

Книга 14 №1 2009