УКРАЇНСЬКА ХРИСТИЯНСЬКА АРХІТЕКТУРА

Володимир Ярема
Будівництво храмів на Україну мусило прийти разом з першими проповідниками християнської віри. Україна має досить широкі південні кордони, які в дев’ятому столітті межували з цілим вахлярем народів, що на той час вже були християнами. Це грузини й вірмени, які мешкали поблизу Тмутараканської Русі. У Криму були грецькі колонії та острівки інших народів, готів, у тому числі й русичів. Існували колонії біля гирла Дніпра й Бугу. За Дністром і Дунаєм недалекими сусідами були Болгарія, Македонія, а перед Дунаєм – Велика Моравія. В дев’ятому столітті усі ці народи вже прийняли християнство, мали християнські громади та ієрархію.
Коли говоримо про християнське храмове будівництво, не можемо злегковажити факту, що ідея християнського храму мусила якось сприйняти біблейну ідею храму, перший план якого описав словами Мойсей. Цей первісний, переносний єврейський храм складався з двох просторів: більшого, який називали «святе», й меншого, який назизали «святе святих».

Книга 01 1995

ЧУДА СВЯТОГО ЯНА З ДУКЛІ

Ольга Кравченко, аспірантка ЛНАМ
Одну з найцікавіших та майже не досліджених пам’яток XVІІ ст. приховує від нашого ока львівський костел Бернардинів (сьогодні – церква св. Андрія. З глибини віків ансамбль храму та монастиря доносять до нас послання про чуда св. Яна з Дуклі. Про його діяння та прославлення розповідають нам фрески ротонди над криницею, реліґійні картини вівтарів, виточені з мармуру скульптури та «велике панно», що складається з кількох частин і є, без перебільшення, визначною пам’яткою в історії Львова. Вартість її насамперед у тому, що це – ілюстрація світогляду та життя львів’ян XVІ-XVІІІ ст. Оповідаючи нам про чуда, які відбувались уже після смерти св. Яна з Дуклі біля його гробу або при з’явленні святого у хмарах, автор знайомить нас із реальними постатями, з тими, кому вдалось одужати дякуючи милості святого Яна.

Книга 20 №3 2010

ПОДВІЙНЕ СВІТЛО ВАСИЛЯ ДЯДИНЮКА

Борис Іванів, художник-реставратор, викладач ЛКДУМ ім.Труша
Пропоную читачеві перегорнути цікаву, але забуту сторінку мистецького життя українців, спаплюженого в часи сумнозвісної совєтчини. Пам’ятка стосується початку XX століття. Авторами її були славні мистці: художник-іконописець подолянин і сніцар (різьбяр) галичанин. Вони віднайшли низку нових мистецьких і технологічних нововведень.
Однак на початках звернемось до історії. Іконостас до церкви «Успіння Богородиці» міста Стрий, що на Львівщині, виконав різьбяр Михайло Наконечний з Кам’янки Стромилової 1935 року, відповідно до скла- деної угоди, в Кам’янці Стромиловій дня 17 липня 1933 року. Ікони належать авторству знаного колись у Галичині художника Василя Дядинюка з Лохвинця, що на Вінниччині. Авторство його ікон засвідчує напис на звороті ікони «Св. Ап. Пилипа, Св. Ап. Варфоломея»: «Сі образи вложені за о. Гаврилишина і вложені іконостас малярем артиста Дядинюк іконостас вложено в році 1937 дня 27 IV...».

Книга 8 2007

ІКОНОПИС І СКУЛЬПТУРА БАРОКО В НОВІЙ ВИСТАВЦІ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ

Віктор Мельник, історик мистецтва
Справа музейного добирання творів давньоукраїнського мистецтва на Станіславщині (після 1962 р. – Івано-Франківщині), з часу відкриття у міжвоєнний період перших громадських музеїв, позначена вузькою спеціалізацією, зумовленою багатством етнографічного матеріалу та декоративно-ужиткових видів народної творчості на теренах краю. Магнетизм Гуцульщини довго відсторонював увагу збирачів і дослідників від низинних районів області – Покуття, Опілля, Бойківського Передгір’я. Особливо ж безсистемно і випадково надходили до місцевих музеїв твори образотворчого мистецтва, зокрема іконопис і церковна скульптура.

Невеликі збірки давніх пам’яток сформувалися в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини (1927 р.) і Покутському музеї (1928 р.), на основі якого в 1939 р. відкрито Станіславський історичний музей.
Після заснування митрополитом Андрієм Шептицьким у 1905 р. Церковного, пізніше Національного музею у Львові до його сховищ вивезено десятки вартісних ікон XVI – XVII ст. походженням з Долини, Рогатина, Войнилова, Снятина, Коломиї. 

Книга 02 1996

ГНАТ ХОТКЕВИЧ І ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО УНІВЕРСАЛІЗМУ

Надія Супрун
ЖИТТЯ ГНАТА МАРТИНОВИЧА ХОТКЕВИЧА ПОЧАЛОСЬ 31 ГРУДНЯ 1877 РОКУ В ХАРКОВІ. 8 ЖОВТНЯ 1938 РОКУ ВІД ПОСТРІЛУ, ЯКИЙ СМЕРТОНОСНОЮ МИТТЮ ПРОЛУНАВ У САМОМУ ЦЕНТРІ ХАРКОВА, В ЗАСТІНКАХ ПОМПЕЗНОГО БУДИНКУ СТОЛИЧНОГО КДБ, ЦЕ ЖИТТЯ ТРАГІЧНО ОБІРВАЛОСЬ, ПІСЛЯ ЧОГО ПРИЙШЛО 20-РІЧНЕ ЗАБУТТЯ. СЬОГОДНІ ГНАТ ХОТКЕВИЧ ПОСТАЄ ПЕРЕД НАМИ УНІВЕРСАЛЬНОЮ ТВОРЧОЮ ОСОБИСТІСТЮ, ДОВГИЙ СПИСОК ДЕФІНІЦІЙ ЯКОЇ ВЖЕ СТАВ ХРЕСТОМАТІЙНИМ.
Будучи європейськи освіченим інтелігентом (володів кількома десятками мов і діалектів) і водночас чудовим знавцем традиційної культури свого народу, Хоткевич зумів у цій останній побачити величезне джерело творчого й наукового натхнення. Його, може, одного з перших (в усякому разі, за декілька років до загальновизнаних першовідкривачів Бели Бартока і Золтана Кодея) глибоко зацікавила не просто стихійна масова музична творчість, а свідома художня діяльність народних творців-індивідів, носіїв професійного мистецтва усної традиції. Проникнення в її сутність відбилося і на науковій діяльності Хоткевича, в прагненні до всебічного дослідження культури народу – в єдності його побуту, світогляду, історії, літератури, театрального, пісенного, інструментального й танцювального мистецтва. 

Книга 03 1997

ҐЕНІЙ ІОАННА ГЕОРГА ПІНЗЕЛЯ В ПЛАСТИЦІ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО: РЕЦЕНЗІЇ ТА ОБСЕРВАЦІЇ

Ярослав Кравченко, кандидат мистецтвознавства
…На столі переді мною – великоформатний, у долі «1/6», репрезентативний та щедро ілюстрований мистецький альбом «Таїна Пінзеля », виданий на якісному папері київським видавництвом «Майстер Книг» у грудні 2012 року. Ідея проєкту та текстова частина належать мистецтвознавцю Вірі Стецько, концепція та дизайн альбому запроєктовані Костянтином Сачеком при фінансовій підтримці тернопільських меценатів Ірини й Тараса Демкурів. Створене їхніми стараннями ошатне видання, що сприймається як художньо-естетичний феномен епохи, присвячене« світлій пам’яті Бориса Возницького » й нещодавно було презентоване у палаці Потоцьких Львівської національної ґалереї мистецтв. Альбом приуроченодо відкриття в каплиці Шапель у Луврі мистецької виставки «Іоанн Георг Пінзель: бароковий скульптор в Україні ХVІІІ сторіччя».

Кн. 28-29 №3-4 2012