УКРАЇНСЬКА НИТКА

НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «УКРАЇНСЬКА НИТКА У МИСТЕЦТВІ ВИШИВАННЯ, ТКАЦТВА, КИЛИМАРСТВА», ОРГАНІЗОВАНА РЕДАКЦІЯМИ ЖУРНАЛУ «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО» ТА АЛЬМАНАХУ «АРТАНІЯ»
З ініціативи редакцій журналу «Образотворче мистецтво» та альманаху «Артанія» у Полтаві 19-20 березня 1998 року було проведено наукову конференцію «Українська нитка у мистецтві вишивання, ткацтва, килимарства». Цей захід підтримали Полтавська організація НСХУ, Полтавський педінститут, редакція газети «Полтавська думка», Решетилівське художньо-промислове училище. Назви тем доповідей, перелік імен дослідників (відомих та поважних вчених і багато молодих, музейних працівників, мистців) – уперше поставлено на порядку денному: масштабність охоплення наукових проблем, аналізу регіональних ознак наших духовних надбань у вишивці, килимарстві, а також істин мистецької освіти та виховання в Україні, проведення круглого столу в Решетилівському художньо-промисловому училищі – зібрали уважну й численну аудиторію.
Про народні традиції й глибини мислення, як визначальні риси народної культури, науково аргументували доктор мистецтвознавства Ю. Лащук і кандидат історичних наук Олександра Нестер. 

Книга 04 1998

ГАЛЕРЕЯ «ЧОВЕН»

Тетяна Басанець
Позначити певним кольором майже тридцятилітню історію одеського андерґраунду та сьогодення його представників і послідовників узяла на себе галерея «Човен», створена в 1992 році з ініціативи мистця Ігоря Божка та редактора газети «Юг» Юлія Мазура.

Культурологічна проблематика колекції висвітлюється експонатами, що відкривають глибокий пласт духовної культури українського народу. Це взірці першодруків Києво-Печерської лаври і Могилянської академії, національної ікони XVII століття, зразки народної іграшки, декоративного малярства, літературна україністика. Такі фонди до певної міри реалізують ідею відродження музею «Степова Україна» – не стільки відновленням розпорошеної в середині 30-х років експозиції, скільки бажанням продовжити її життя у вигляді новітньої колекції.
Працюючи в окресленому вище колі проблем, галерея «Човен» вважає своїм пріоритетним завданням відбити в єдиному візуальному просторі колекції картину загального розвитку образотворчості Одеси, починаючи з 60-х років, яка була і залишається складовою частиною українського мистецтва.

Книга 04 1998

ДАРУНОК МУЗЕЯМ

ТВОРИ ВИХІДЦЯ З УКРАЇНИ ПЕТРА КАПШУЧЕНКА НАЗАВЖДИ ПОВЕРНУЛИСЯ НА БАТЬКІВЩИНУ
Галина Ярова
Минув рік, як у Музеї гетьманства, що в Києві, на Подолі, відбулася виставка скульптора із США Петра Капшученка. Це була вже друга персональна виставка мистця в Україні.
На першій, що тривала в державному музеї Т. Г. Шевченка, було представлено 20 робіт, виконаних із теракоти, та 47 фотографій його творів. Усі роботи майстер заповів своїй дочці Людмилі, але, порадившись, сім’я Капшученків передала матеріали обох виставок музеям України.
Скульптури Петра Капшученка отримали Національний музей літера-тури, Державний музей Т. Г. Шевченка, Дніпропетровський музей ім. Дмитра Яворницького, Дніпропетровський художній музей, державний архів, Музей літератури і мистецтва.
Твори, експоновані на виставці, в Музеї гетьманства, виконані переважно в бронзі. Серед них – «Давніми шляхами», «Свідки часу», «Грані», «Непокора», «Аргентинське поле», «Спогади» та інші. .

Книга 04 1998

ПРАХ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ ПЕРЕВЕЗЕНО В УКРАЇНУ

Лілія Колобок
Через 200 років після смерті гетьмана України Івана Мазепи його прах урочисто перевезено з Румунії в Україну.
Здійснив цю місію за погодженням із міністерствами закордонних справ України та Румунії, голова Одеської організації Національної спілки письменників України Богдан Сушинський, який видав нещодавно книгу «Козацькі вожді України». Ідея перепоховання праху гетьмана Мазепи в Батурині виникла під час зйомок на території Румунії фільму про Пилипа Орлика. Урочисте перепоховання праху найближчим часом відбудеться у колишній гетьманській столиці.

Книга 04 1998

ОБРАЗОТВОРЧІ ВИДНОКОЛА РІВНЕНЩИНИ

Борис Степанишин, професор Рівненського педінституту, лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка 1995 р. в галузі науки
Наш край споконвіку славиться мистецькими набутками. Прадавнє культурологічне коріння українського етносу живить і нинішнє мистецьке дерево Рівненщини. Завітайте в Рівненський краєзнавчий музей – і будете незмірно вражені колекцією волинських православних Ікон, серед яких реліквія з реліквій – ікона Дорогобузької Божої Матері ХII століття, портрет козака Мамая невідомого художника XVIII ст., понад 10 скульптур (мармур) Оскара Сосновськогр (XIX ст.). А вже експозиція виробів художніх ремесел, поліські етнографічні шедеври – про це треба осібно писати, бо цим шедеврам «несть числа». Музей може похвалитись І стародруками – «Острозькою Біблією» 1580-1581 рр., «Дерманським Октоїхом», а продовження цієї величної краси – в експозиціях Острозького музею книги.
Церковна й замкова архітектура Рівненщини – одна з найславетніших сторінок культури краю.

Книга 03 1997