«З ОГНЮ»

Ксенія Рожак, магістр мистецтвознавства
Лев Гец – один із плеяди тих видатних українських художників початку ХХ ст., що стали до мольберта за Першої cвітової війни. Це значною мірою вплинуло на його мистецьку індивідуальність. Вже цього раннього періоду його роботи вельми спостережливо значать сцени навколишнього життя, фіксують найхарактер- ніші сюжети.
Лев Гец народився 13 квітня 1986 р. у Львові. 1903 року вступив до української народної початкової школи-гімназії ім. Маркіяна Шашкевича, там уперше за- світилися його малярські здібності і виняткова композиційна майстерність.
Закінчивши гімназію, став студіювати архітектуру в Художньо-промисловій школі у Львові, де навчався під керівництвом Івана Левитського. Початкові студії архітектури вплинули на світогляд молодого художника: упродовж практично всього творчого шляху об’єктами його мистецького зацікавлення були оригінальні архітектурні споруди, сільські краєвиди, урбаністичні міські пейзажі.

Книга 8 2007

ГУЦУЛЬСЬКА СЕЦЕСІЯ КАЗИМИРА СІХУЛЬСЬКОГО

Ярослав Кравченко, кадидат мистецтвознавства
Творчість одного з найвідоміших художників – львів’янина польського походження – Казимира Сіхульського припадає на першу половину ХХ століття й відображає природу. Саме він відкрив для культурно-мистецького загалу Європи яскравий і барвистий світ української Гуцульщини, переданий вишуканими й експресивними засобами сецесійного малярства. Казимир Сіхульський народився 17 січня 1879 року у Львові в будинку №6 по вулиці Сташіца в родині інженера-залізничника. Після закінчення гімназії впродовж 1899-1907 років навчався у Львівському університеті, потому в Краківській академії мистецтв у Я.Мегофера,В.Яроцьким він короткотривало продовжив навчання в Мистецькій школі у Відні в А.Кеннера та в академії Калароссі в Парижі. Л.Вичулковського та С.Виспянського. 1904 року в списку визнаних щорічних нагород кращих учнів академії срібними медалями були відзначені українець М.Бойчук та поляк К.Сіхульський.

Книга 8 2007

ІЛЮСТРАТОР ВАСИЛЬ СЕДЛЯР

ДО ЮВІЛЕЮ РЕПРЕСОВАНОГО «КОБЗАРЯ»
Тетяна Андрущенко, кандидат філософських наук
Сьогодні ця книжка сприймається як соціальний і художньо-естетичний феномен епохи. 75 років тому в харківському видавництві «Література і мистецтво» вийшов «Кобзар» Тараса Шевченка з ілюстраціями Василя Седляра. Видання присвячувалося 70-м рокови-нам смерті поета – великоформатне, щедро ілюстроване, чималий тираж. Книжка стала значним мистецьким явищем і мала великий суспільний попит, позаяк через два роки у 1933-му була перевидана 10-тисячним тиражем. Але незабаром і художник Василь Седляр, і автор передмови Андрій Річицький, і упорядник тексту Михайло Новицький, і сама книжка були репресовані. Відтоді три покоління людей не мали змоги її побачити. Нині «Кобзар» з ілюстраціями В. Седляра став раритетом, а його поодинокі вцілілі екземпляри понівечила цензура.

Книга 07 2005

ПОЛІСЬКА ХАТА У СТАНКОВ ИХ ТВОРАХ МИКОЛИ ПЕРЕМИШЛЄВА

Анатолій Шевчук, історик мистецтва
Житомирський маляр Микола Перемишлєв осягнув провідну істину: творче життя мистця стає глибше й повніше, коли він занурюється у світ артефактів пращурської духовно-матеріяльної культури. Часто таке «взаємнення» сільського краєвиду з хатою-одиначкою або з власним образовим баченням і переосмисленням предметного світу доходить до тієї межі, коли виникає бажання ретроспективно занотувати етночуттєвість та етноестетизм повсякденного життя, які ще свічадуються істинною правдою буття в запустілому дворищі, що в його осерді – покинута через реальні об’єктивні причини поліська хата що гірко посміхається барвами недалекої минувшини. Столітній або півтора-столітній вік хати нетакий уже й значний у сенсі еволюції народ- нопобутової культури та звичаєвости, починаючи із «перехідчин» та ведучи цей ритм поступу вперед — сватанням, весіллям, хрестинами, Різдвом та Великоднем… Усе це, по суті, родинне співжиття українського світовідчування.

Книга 10 2007

ЕКСПРЕСІЯ ПОЧУТТІВ У ТВОРАХ СОФІЇ ЗАРИЦЬКОЇ

Павло Лопата, мистець, м. Торонто (Канада)
Ім’я Софії Зарицької серед плеяди українських мистців першої половини XX ст., займає особливе місце. Технікою монотипії, якою художники в той час користувалися дуже рідко, вона створила багато нових творів високого мистецтва.
Відповідно до короткої біографічної інформації в словниковій частині, вміщеної в другому томі «Енциклопедії українознавства», що з’явилася друком 1957 року під редакцією д-ра Володимира Кубійовича (1900-1985) та даними у журналі «Нотатки з мистецтва» 1972 року, а також довідками мистецтвознавця Богдана Певного (1931-2002), Софія Зарицька народилася 21 серпня 1903 року. Проте прочитуючи статті Володимира Поповича, друковані в тих самих «Нотатках з мистецтва» (число 27) і в журналі «Образотворче мистецтво» (число 6, 1991) та заглянувши на сторінки енциклопедичного довідника «Мисці України», котрий видано за редакцією А.В.Кудрицького у Києві 1992 року, виявляємо, що дату народження Софії Зарицкої там подано 21 серпня 1897 року.

Книга 6 2004

МАЙСТЕР КНИГИ

Ігор Дудник, маґістр мистецтвознавства
 
Про чудового українського графіка Володимира Юрчишина написано надзвичайно мало. Кілька статей у журналах та невеличкі замітки в енциклопедіях – ось і всі публікації про мистця. Такий стан речей – абсолютно неприпустимий, адже Володимир Юрчишин – один із кращих художників-графіків другої половини ХХ ст. Глибокі знання української старовини та народного мистецтва, майстерне володіння графічними техніками й інтуїтивне відчуття матеріалу, віртуозне творення шрифту й орнаменту – ті ознаки творчости художника, що вписали ім’я Володимира Юрчишина до плеяди кращих наступників Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Олени Кульчицької.
Кн. 36 №1-2 2014, №3-4 2015

ЯКІВ ГНІЗДОВСЬКИЙ – МАЛЯР СВОЄЇ ДОБИ*

Богдан Стебельський, доктор філософії
 
У монографії мистця, виданій «Прологом» у 1967 році в Нью-Йорку, поміщено його статті про мистецтво. Найкраща, на мою думку, – «Пробуджена царівна» – есей про мистецтво і про людину,приречену мистецтву. В нашій літературі це перлина художнього слова, краси, людської думки, щирости та глибини переживань у боротьбі за самоствердження і самовиявлення. Скромністьі простота ціхують твір цього автора, котрий відкрив читачам складний шлях формування мистця великої індивідуальности і таланту, що, хоч народжується вищим призначенням, формується і кристалізується силою віри у своє покликання, силою праці й усвідомлення.
Кн. 36 №1-2 2014, №3-4 2015