ФАКТОР ІДЕЇ ЯК КРИТЕРІЙ ХУДОЖНЬОЇ ІСТИНИ

Генрі Ягодкін, заслужений художник України, професор кафедри живопису і композиції НАОМА
Ідея – головний чинник створення гармонійної композиції» – назва публікації, оприлюдненої в часописі «Артанія» (книга 7) за авторства заслуженого художника України Миколи Мазура (Хмельницький національний університет). Зміст викладу претендує на узагальнену філософсько-мистецтвознавчу концепцію процесу творення як такого. Для наочности думки були наведені блок-схеми ієрархії розвитку живих організмів, літературних та мистецьких творів, в основі яких лежить ідея вищої гармонії.
Віддаючи належне авторові у прагненні створити універсальну модель Всесвіту на основі загальновідомого принципу буття «від простого до складного», відповідно до певного задуму, все ж таки бажано отримати відповіді на запитання: «Чи його задуму?», «Хто автор ідеї створення Всесвіту?» 

Книга 12 №3 2008

КРИТИКА НА КРИТИКУ

Матеріал підготував Ростислав Шмагало, доктор мистецтвознавства, професор, декан факультету історії і теорії мистецтва ЛНАМ
29 квітня 2009 року в актовому залі Львівської національної академії мистецтв відбувся науковий семінар «Критика художньої культури: сучасний стан і перспективи», орґанізований Спілкою критиків та мистецтвознавців Львова (СКІМ) спільно з факультетом історії і теорії мистецтва ЛНАМ. На відкритті семінару зі вступним словом виступив голова СКІМ, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент АМУ Михайло Станкевич. Важливою тезою його про- мови стало твердження про те, що критика має не лише прив’язуватися до проблем сьогодення, а й перейматися важливою справою проґнозування певних процесів, що відбуваються у сучасному українському мистецтві.

Книга 16 №3 2009

Шарж як метод оригінального сприйняття і мислення в сучасному мистецтві та мистецькій освіті

Валерій Нестеренко, завідувач кафедри академічного живопису ЛНАМ, доцент 
Шарж, як і кожна мистецька галузь, перейшов різні історичні етапи. Перебуваючи у полі зацікавлень окремих художників, відомих мистецьких періодів та стилів Європи, найбільшого злету шарж досягнув на початку XIX століття і розвивався як мистецький різновид до наших днів. Цьому сприяли соціальні потрясіння, війни, революції, підвищена активність соціальних пошуків потребувала швидких і виразних реакцій та форм сприйняття і творення. Шарж, як вид мистецького формотворення, щонайбільше відповідав таким потребам соціального мислення.
Специфічна властивість шаржу проступає у перевтілення будь-кого в активного учасника діалогу, надаючи йому значних образних уподобань в іронічній, метафоричній, комедійній та романтичній формі. Тому особливість шаржу – куди більша, ніж миттєва зацікавленість, викликана тим, як нетрадиційно трактують людину. 

Книга 8 2007

ІДЕЯ – ГОЛОВНИЙ ЧИННИК СТВОРЕННЯ ГАРМОНІЙНОЇ КОМПОЗИЦІЇ

Микола Мазур, заслужений художник України
Мистецтво – одна із форм духовної діяльності людини, що постає з інтуїції та логіки. Тут перетинаються ірраціональне та раціональне, індивідуальне та суспільне. Людина свідомо та підсвідомо творить середовище як систему, яка віддзеркалювала б її єдність з природою. Світ – ієрархія, що вибудувана з систем, надсистем і підсистем. Система – це цілісна сукупність елементів, що для досягнення певної мети взаємодіють один з одним і з навколишнім середовищем.
В образотворчому мистецтві композиція – форма пізнання об’єктивних закономірностей природи та духовного світу людини, їхнього зв’язку з закономірностями побудови творів мистецтва. /
.

Книга 07 2005

МОЛОДІСТЬ КЕРАМІКИ

Орест Голубець, доктор мистецтвознавства, завідувач катедри художньої кераміки Львівської національної академії мистецтв
Гортаючи ілюстрований каталог всесвітнього конкурсу художньої кераміки в італійській Фаєнці (2011), натрапляю на інформацію лише про єдиного пре дставника від України – випускника львівської мистець кої школи Володимира Хижинського. Не знаходжу тут й учасників з інших країн, які входили колись до складу СРСР. Без ностальґії за мину лим усе ж згадую, що за радянських часів в Дзінтарі (Латвія) періодично скликалися спеціальні творчі групи, де художники-керамісти створювали унікальні авторські композиції для знаменитої виставки-бієнале у Фаєнці. Неодмінними її членами були мистці Львова, тут до цьо го часу функціонує єдина в Україні, у вищому навчальному закладі, катедра художньої кераміки.
Сьогоднішня ситуація в Україні аж ніяк не сприяє розвитку мистецтва кераміки. Закриті практично всі фаянсові й порцелянові заводи. Зруйнована Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика, відома продукцією в багатьох країнах світу. Єдиним потужним осередком , що ефективно підтримує традиції народної й професійної кераміки, залишається музей гончарства в Опішному, що на Полтавщині. 

Книга 27 №2 2012