ПІКУЙ І КРАСІЯ

Володимир Чорнобай, мистець
Розмаїття мистецьких форм значною мірою залежить від багатства довкілля. І це цілком зрозуміло, оскільки природа – чи не найголовніший творець об’єктів та образів, на відмінувід створених людиною, й, водночас, та основа, на якій ґрунтується гармонія людських витворів, незалежно від того, йдеться про технічні системи чи твори мистецтва.
Гірські ландшафти здатні породжувати нові художні задуми через свою одвічність, синерґетичну насиченість та наближеність до Всесвіту, через здатність відкривати нові грані в їхньому пізнанні. Недаремно в багатьох народів світу гори – уособлення величі, безсмертя, стійкости. Згадати хоча би біблійний Арарат у вірмен, леґендарний Казбек у грузинів, у японців – величну Фудзіяму, які віддавна стали національними символами. Таким символом є для мене гори українських Карпат – Пікуй і Красія.

Кн. 34-35 №1-2 2014

БОГДАН КОРЖ – СКУЛЬПТОР, ЯКИЙ ВИТЕСАВ СЕБЕ

Оксана Гаврош, мистецтвознавець
…У його майстерні почуваєшся напрочуд затишно. Хоча спочатку здається, що в цьому мармурово-гіпсовому царстві – тонни пилу, тиснява, й за мить на тебе впаде чиясь зліплена голова. Але після запашної кави з мармуровим пилом, секретом якої скульптор ні з ким не ділиться, тут оживає каміння.
Богдан не любить розповідати про себе. Небалакучий бородань-скульптор про дитинство й родину говорить по-чоловічому скупо. Батьки – Василь та Ганна – вчилися в Українському вільному й Карловому університетах у Празі. Родина завжди вирізнялася українським духом:стрий Юрій Корж та вуйко Олександр Блестів були закатовані за прихильність до Карпатської України. Та попри сприятливі умови життя за кордоном сім’я прагнула повернутися на Батьківщину – Закарпаття.

Кн. 34-35 №1-2 2014