ЦВІРКУН В ОЧЕРЕТІ

Оксана Маричевська, мистецтвознавець
Художній твір завжди стверджує думку про те, що Щось існує в собі, однак нічого не стверджує про Нього. Справді, за стільки тисячоліть мистецтво не втратило зв’язку з природою, а, дотримуючись власної форми, наблизилось до неї. Природа вабить тим, що, здається, вона скаже більше, ніж направду є. Вирвати оце «більше», опанувати його ілюзію – одна з ідей мистецтва. Михайлові Радю вдалося у своїх картинах вхопити це «більше», що надало їм трансцендентности, котра проступає через письмо із завуальованим змістом. Художник опрацьовує цю ілюзію, визначає її й водночас заперечує.
Закінчивши факультет декоративно-вжиткового мистецтва (катедра скла) Львіської національної академії мистецтв, Михайло зупиняється на малярстві.

Книга 17 №4 2009

«ЗНАКИ» НА ШЛЯХУ ПІЗНАННЯ…

Оксана Омельчук, мистецтвознавець
Чого чекає сучасний глядач від художника? Мабуть, побачити в його картинах те, що ми невідворотно втрачаємо в безконечній гонитві за примарами невпинної цивілізації. Втрачаємо беззастережно й назавжди, але підсвідомо прагнемо повернути. І коли, попри брак часу, випадково чи свідомо опинившись в оточенні творів мистецтва, робимо над собою зусилля й зупиняємось, то починаємо дивитись і бачити. Тоді відбувається диво: нас зачаровує краса, гармонія, рівновага.
Саме таке враження виникає у відвідувачів численних виставок молодої київської художниці Олександри Гордієць, людини щирої й відвертої, небайдужої й залюбленої в життя. Саме тому, пропускаючи крізь призму своєї уяви світ, Олексанра творить його у своїх мистецьких роботах досконалішим, ціліснішим, насиченим любов’ю.

Книга 17 №4 2009