ЯВИТИ СЕБЕ СВІТОВІ

Марія Агісян, культуролог
«Найбільша втрата незбагненним чином стає найвагомішим здобутком; горе таємничо перетікає в щастя; дурість, що спричиняла помилки, обертає тебе на мудреця. Ця діалектика змушує життя рухатись, і, здається, воно рухається відповідно до якогось закону. Однак за мить після того, як здалося, наче ти вхопися за Боже крило, аби злетіти в начебто осягнене тобою небо, обов’язково щось має трапитися, щось абсурдне, що перетворює тебе з твоєю філософією на жалюгідну комаху. Втілити саме такі моменти, зробити це, за можливости, чесно та без прикрас, – у цьому й полягає суть мого малярства...» Такий епіграф-супровід до експозиції своїх робіт написала Мар’яна Романюк, художниця, досі майже не відома українському глядачеві. Її виставку «Без початку та кінця», що відкрилась у листопаді в чернівецькій ґалереї «Sweet Аrt – Знання» можна назвати виходом з ізоляції – у творчості та у власному, досить складному, житті.

Кн. 28-29 №3-4 2012