ЄВГЕН ЛИСИК: ОБРАЗИ 60-Х РОКІВ

Орест Голубець, доктор мистецтвознавства
У творах Є.Лисика є те призабуте, що, на перший погляд, важко пояснити. Їхню цінність визначають особливі духовні реґістри, дивна причетність до глибинних, первісних емоцій. Такими емоціями не здатен керувати теперішній раціональний, прагматичний мозок. Широкі, динамічні мазки пензля, вмоченого в туш чи ґуаш, немовби перетворюються на площинах паперу в емоційні згустки, частинки інтимного душевного болю, який, зазвичай, так старанно приховує людина упродовж свого життя. Мабуть, саме в цій завжди відкритій душевній рані криється неймовірна сила впливу творів Є.Лисика на глядача.
Маємо підстави стверджувати, що художник належить до покоління нонконформістів, котре зростало в короткотривалі часи «відлиги». Для тогочасної системи він завжди був надто самостійним і неподатливим. 

Кн. 30-31 №1-2 2013