«…ТЕ СВІТЛО, ЩО ЖИВЕ І БЕЗ ЗОРІ»

Ярослав Яремко, кандидат філологічних наук
 
Його улюблена притча – та, в якій розповідається про хлопчину-романтика – рятівника морських зірок. Після морського відпливу їх залишалася на березі незліченна
кількість, і за невблаганною логікою природи вони б уже не дочекалися наступного припливу. Та інакшою була логіка хлопчини. Зрештою, щільність й експресія сюжету такі,
що потребують уяви й дотику серця. Було так: чоловік ішов берегом і помітив хлопчика, який піднімав щось із піску й кидав у море. Чоловік підійшов ближче й побачив, що це
морські зірки. Здавалося, на піску їх – мільйони, берег був усіяний ними на багато кілометрів.
– Навіщо ти кидаєш ці морські зірки у воду? – спитав чоловік, підходячи ближче.
Кн. 36 №1-2 2014, №3-4 2015