СВІТ КОЛЬОРУ ОЧЕЙ ЖІНКИ

Оксана Ременяка, кандидат мистецтвознавства
Першим в українському мистецтвознавстві звернув увагу на творчість жінки чоловік. Це був видатний мистецтвознавець, публіцист, історик і архівіст Микола Голубець. Саме він, у своєму часописі «Українська Хата», вміщує низку оглядових статей про творчість українських жінок-мисткинь. Власний огляд він починає з фактів історії мистецтва, констатуючи: імена українських жінок-малярок, посвідчені ще в давніх актах XVIІ ст. З них стає відомо, що жінки виступали як самостійні власниці й керівниці малярських майстерень і часто виконували замовлення власноруч. Історія зберегла їхні імена – це малярка Варвара, малярки Хоминова, Юркова, Александрова – проте, на жаль, не зоставила нам жодної згадки про їхню творчість.
Каталоги галицьких мистецьких виставок XIX ст. так само зберегли для нащадків імена жінок-художниць: Барвінська, Ясеницька, Глібовицька, а також мати митрополита Андрея Шептицького – Шептицька-Фредр, її роботи, як засвідчує автор, відзначалися неабияким талантом.

Книга 11 2008

ОЛЕКСАНДРА ГОРДІЄЦЬ

Наталія Шидловська, мистецтвознавець
Спокій і рівновага домінують у картинах Олександри Гордієць. Її роботи просякнуті ліризмом і ніжною щирістю, а досконала манера письма, ритми і композиційна побудова варіюються залежно від поставленого завдання. Колористика змінюється в полотнах від таємничого витонченого мерехтіння і тонкого нюансу до мажорного звучання контрастних відкритих кольорів, що створюють святковий піднесений настрій.
Олександра Гордієць у своїх творах, починаючи з дипломної роботи в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури «Пісня Роду» (2002), в тематичних картинах «Великдень» (2002), «Син народився» (2002), «Коляда» (2003), циклі «Свято Роду» прагне відтворити внутрішній світ людини, що живе в гармонії з космосом за традиціями свого народу. Цікаву паралель проводить Олександра, зіставляючи поняття РОДИНА – РІД – НАРОД.

Книга 11 2008

НІНА ДЕНИСОВА

Раїса Лиша, поетка
Пластика образів, ритмо-динаміка ліній, первозданно чутлива драматургія кольорів Ніни Денисової відкривають глибоке архетипне переживання світу, відчуття душі як частини незбагненного: земного й космічного, природи і Бога.
Її кольорові образи – синтеза внутрішнього бачення, на межі видимого і невидимого, миті і вічности. Неповторна творчість мисткині з усім розмаїттям образів і мотивів – фольклорних, біблійних, християнських – природно закорінена.

Книга 11 2008

САША ПРАХОВА

Оксана Ременяка, кандидат мистецтвознавства
Саша Прахова... Credo: Agitato – надто поривчасто, доволі діткливо (муз., італ.).
Означення, що ними окреслюємо творчість мисткині, – то шляхетність, гідність і, зрозуміла річ, власне талант. А справжній талант завше непередбачений: чи вривається у чорно-білий світ графіки – лаконічно і майже аскетично, – чи раптом вибухає нестримним кольоровим шалом. Так оманлива ахроматична стриманість уподібнюється натягнутій тятиві лука, що, ввібравши чесну енерґію, пускає стрілу в Небеса. Мистець завжди провідник з профануму в сакрум, а якщо художник – Жінка, тоді Agitato...

Книга 11 2008

ОКСАНА СТРАТІЙЧУК

Оксана Ламонова, кандидат мистецтвознавства
Оксана Стратійчук – мисткиня з іменем або, краще сказати, зі стилем. Її навмисно шукають на виставках, впізнають із першого погляду, а впізнавши – радіють. Безсумнівний доказ, що ці ім’я та стиль направду є, у тому, що її – Оксану Стратійчук – наслідують: і несвідомо, і цілком усвідомлено.

Олена Мітякіна, мистецтвознавеець
Специфіка її офорта проступає відповідною до яскравого обдарування мисткині, наділеної щедрою фантазією та ліричним світобаченням...
Оксаниним роботам притаманна особлива вишуканість. Це враження у великій мірі створюється завдяки гнучкій виразній лінії, декоративності кольорових рішень (мисткиня «доробляє» свої офорти аквареллю), підкресленій естетизації в трактовці щонайменших деталей.

Книга 11 2008

АЛІСА ЗАБОЙ

Людмила Лисенко, кандидат мистецтвознавства
У своїй творчості Аліса Забой звертається до власних джерел, до образів універсальних і всесвітньо відомих, там – доля сучасної людини, сучасної жінки. В тому, що художниця обрала для себе такі могутні духовні пласти історії людства, трипільську цивілізацію і християнство, не було за новину. Проте за безумовну чесноту її осяжної серії, що стала складатися з жіночих образів Євангелія, аж до ще глибших сварожих мотивів, – стали її чесно людяні, сповідальні інтонації. Своєму скульптурному циклу Аліса надала красномовну назву: «Я – жінка, матеріял – бронза». Цей принциповий наголос на жіночо- му началі й авторстві постає з переконання, що саме жінка відповідає за весь людський шлях – од колиски до самої домовини.

Книга 11 2008

ІРИНА ГРЕСИК

Сама про себе
«Центр світу за давніх часів уявляли жовтим
або золотим:
це символ вічного вогню, з якого все виходить
і в який усе повертається.
З координатами Світового дерева пов’язані
не лише основні небесні світила, а й кольори».
(Українська міфологія. – Київ, Либідь, 2002. с. – 472)

У своїх роботах я втілюю цілісну систему візуальних знаків і символів, якими послуговуються в різноманітних образотворчих техніках і жанрах. Як усіх своїх світлих богів наші далекі пращури наділили золотими атрибутами, так і в моїх роботах головно переважає золотисто-жовта гама кольорів.
Роботи мають філософське забарвлення – споглядально-філософський стиль. Пейзаж, але не чистий, а все ж таки творить певний образ. Це як сон. Як мрія. Як спогад про рідну землю… 

Книга 11 2008

ГАЛИНА САПЄГІНА

Оксана Ременяка, кандидат мистецтвознавства
Галина Сапєгіна – яскравий представник дніпропетровської школи малярства, що сповідує національну тяглість традицій, що її потверджує творчість Феодосія Гуменюка та Володимира Макаренка. Вона унікально відчуває сутність явища. Її портрети – це фактура характеру, що проступає в досконалих образах.
Малярство Галини – то культура кольору і культ світла, обрамлені глибинною чуттєвістю. Скарб, котрий має лише Справжня Жінка.

Книга 11 2008

ТЕТЯНА МИСКОВЕЦЬ

Оксана Ременяка, кандидат мистецтвознавства
Для Тетяни Мисковець жити – це творити, постійно бути в русі, в пошуках нового, незвіданого. І не суттєво, чим захоплена мисткиня – чи розробкою вишуканих орна- ментів для жакардових тканин, чи створенням авторських програм для учнів художніх шкіл, чи орґанізацією пленерів та мистецьких проєктів, чи експериментуванням на царині авторських технік та стилістики власних картин, для неї – це безперервний процес, який незмога розділити на сеґменти або етапи. Тетяну цікавить усе: лозоплетіння, архаїчні ткацькі технології, екологічний стан нашої планети. Вона переконана: екологічно чиста душа – головний чинник для екологічно чистої планети. Її живопис неначе плерома всіх її прагнень і пошуків – спокійний і водночас динамічний, лаконічний і водночас багатомовний у стилістичних рішеннях, вишукано аристократичний і наївно простий, але завжди просякнутий невгамовною енерґією свого творця.

Книга 11 2008

ЕММА БЕГЛЯРОВА

Оксана Ременяка, кандидат мистецтвознавства
Емма Беглярова творить образ Жінки – таємничо неосяжної, велемовно звабливої. Жінки, що живе у світі власних ілюзій і фантасмаґорій.
Мисткиня, що її визнав Світ, котра володарює престижною премією російського кіноматоґрафа «Золотий орел», як найвишуканіший художник-костюмер, творить свій фільм, переносячи кадр на полотно – там і композицію, і колірну гаму диктує винятково тільки Жінка. А тому цілковито ніхто не відає – чи традиційна рама направду здатна обмежити це казкове, феєричне дійство вічного очікування Жінки, що посвячена в Істину.
«Культура будь-якої епохи орієнтована переважно на Жінку, – розмірковує художниця. – Її малювали за всіх часів. Наш сьогоднішній світ задосить чоловічий, соціум не концентрує увагу на Жінці. А я творитиму Жінку, бо вона цікава, пластична і вельми образотворча. Навіть у моїх натюрмортах вона доконечно присутня».

Книга 11 2008