ТАМАРА ГРІДЯЄВА

Інна Мосор, культуролог
Мистецтво малярської техніки Тамари Грідяєвої як «цитатне» повідомлення – це комунікативний акт між автором і глядачем. Сотворена фактура (ілюзорна рельєфна площина) надає творам підсилювального загострено процитованого фрагменту – «живе» у своєму контексті в межах одного твору, що трансформує і створює навколо себе інше ситуативне середовище – картину. Сформована цитата /фрагмент/ модель, де авторка обґрунтовує формотворчі засади власної візії мистецтва в контексті діалогу, як діалогу-згоди і водночас діалогу- суперечки з іншими презентованими моделями в сучасному мистецтві. Техніка кольору – то рафінована мистецька форма, що перебуває у власному міжпросторі, тобто синтез візуального з умовним. Її «міжпростір» трактується як відграничення від інших пропонованих мистецьких теренів, і… доповнює цей діалог…

Книга 11 2008

НАТАЛКА КУМАНОВСЬКА

Оксана Ременяка, кандидат мистецтвознавства
Малярству Наталки Кумановської притаманна та легкість, що її завзятий ковзаняр досягає важкою працею, а птах тому, що йому Бог дав крила. На- талку Бог обдарував талантом. Її мініатюрна рука виводить безконечну лінію, яка, досягнувши апоґею своєї гнучкости, стає самостійною, і тоді вже вона, лінія, веде руку так, як їй заманеться.
«Слова нема, є ставлення до нього» – стверджував Стефан Малярме. Перефразовуючи його, про малярство Наталки Кумановської скажемо: «Кольору нема, є ставлення до нього». Її відносини з кольором трепетні і лагідні, віртуозні й чуттєві. Власне слово «чуттєвість» найбільше пасує до творчости Кумановської. Чуттєва і ґраційна лінія, вишукана в напівтонах і напіввальорах колірна гама – це ті означення, що найперше спадають на думку, коли знайомимось із набутком мисткині.

Книга 11 2008

АННА АТОЯН

Олена Падовська, мистецтвознавець
Анна Атоян – мисткиня, що працює в техніці гарячого батику. Ностальґічні, присмачені меланхолією та трагікомічністю людські ілюзорні образи з легкого пензля майстра тішать нас скромними принадами крихітних життєвих радощів. Це гротесковий світ таємних маленьких ритуалів особистих містерій. Багата кольорова палітра, вишукана графіка та гарячий батик об’єднані складною технікою малярства на шовковій царині.

Книга 11 2008

ОДАРКА ДОЛГОШ

Наталія Гончарова, журналіст, мистецтвознавець
Картини Одарки Долгош розмовляють із глядачем про найважливіше. У них немає лицемірства. Мисткиня намагається розкрити таємницю Всесвіту, сповненого символіки життя, який ми прагнемо зрозуміти. У творах відчутна енерґія мовчання, спокою уявного світу, життя якого триває у світі реальному. Одарка своїми роботами внутрішньо осмислює себе і довкілля, долає життєві стереотипи. Чистота – без екзальтації. Образи – міфічні й самобутні. У поєднанні рельєфу та фарби – незбагненне відчуття домірного і доцільного.

Алла Хаятова, журналіст
Тендітна жінка і сильна мисткиня збудувала свою «Акрилову вежу». Тема природи – вічна, акрил – матеріал сучасний, а вежа знову ж таки – давня…

Книга 11 2008

ЛОДМИЛА КОРЖ- РАДЬКО

Оксана Гаврош-Погуляй, мистецтвознавець
Важко провести чітку роздільну лінію між графікою і живописом мисткині. Одне перетікає в інше і часом майже невід’ємне від другого. Творча манера мисткині витончена, вишукано лінеарна та декоративна.
Її образи статичні. Ідея спокою та ідеальної тиші панує в усіх елементах композицій: цятах, лініях, тональному тлі, колірній стриманості. Якщо постає потреба відтворити рух, то народжується фактурне тло, де кожна «крапка і кома» підтримують загальний композиційний синтаксис твору. Якщо це пейзаж, то динаміку виявляють гострокутні перетини вертикальних та горизонтальних ліній. Людська постать формує в композиції особливе середовище, де лінійна перспектива не відіграє найменшої ролі: якщо це інтер’єр, то бачимо в ньому один-два реальні предмети.
 

Книга 11 2008

ОЛЕНА КОНДРАТЮК

Наталія Гончарова, культуролог
Жіноча краса – нерв життя робіт Олени Кондратюк. У кожній картині мисткині – таємниця. Таємниця буття, таємниця жінки, таємниця любови, таємниця вічности. Її малярство – ніби театральне дійство, що зачаровує кокетливим еротизмом, пристрасними інтонаціями. Її жінки – це біль і насолода, цнотливість і виклик, краса й таїна. Жіноча стихія – стихія космічна – основа малярських полотен Олени Небо дало їй цей дар – бути жінкою – разом з умінням відтворювати цей Космос на полотнах.

Книга 11 2008

ГАЛИНА ІВАШКІВ

Оксана Ременяка, кандидат мистецтвознавства
Для Галини Івашків творчість – це таїнство, котре нелегко витлумачити, це непереборне бажання знайти видимі форми невидимого світу. Вона налаштовує камертон душі, аби пізнати духовні істини й ретранслювати їх через власне пізнання. Не припускається жодної фальшивої лінії. Сприймає чисте полотно, як стояння-позицію «навпроти Світла». Тому її роботи – це сповідь чи, радше, перебування «у Світлі». Її малярство – метафоричний простір, сповнений стрімкости й динаміки, що почасти поєднуються або чергуються, насичуючи його енерґетикою. Натомість чіткість і аскеза її творів витворюють струнку структуру композиції, а крізь неї проступає активний мерехтливий колорит.

Книга 11 2008

ІВАНКА ВОЙТОВИЧ

Марта Гартен, мистецтвознавець
У її негаласливих композиціях домінує напружена інтриґа. Не виняток, що й сублімовано еротична. Будучи у рамцях суто декоративного вирішення, натюрморти Іванки Войтович вибудувані на певній настроєвій хвилі, яка, проте, не позбавлена штивної драматургії логікою кожного сюжету. Адже всі ці кавники, слоїчки, пляшки, гальби, попільнички, виноґрона – то персонажі бурхливих вакханалій. То тільки попервах – вони бездушні і доволі схематично зображені.
Іванці Войтович вдалося виробити власну, по-сучасному зартикульовану художню мову, що придатна описати інтер’єрно-альковні історії в жанрі натюрморту. Ба більше: вона володіє неповторним стилем, креативним поглядом, суто жіночною версією світу, що концептуально розкривається кольором стиглої помаранчі.

Книга 11 2008