НАША ВИШИВКА: НЕЗРІВНЯННЕ МИНУЛЕ – А ЯКЕ МАЙБУТНЄ?

Юрій Лащук
Мистецька скарбниця української вишивки не має собі рівних за орнаментально-колоритною культурою, багатством технік, декоративних швів. Вона, подібно до української пісні, належить до найнеперевершеніших в історії світового мистецтва. Але зараз треба бити на сполох: адже за останнє століття її псують, спотворюють. Це спостерігається на виставках, оглядах, телепередачах, на сторінках друкованих видань тощо.
Зумовлено це тим, що дослідники-етнографи часто всіляко уникають теоретичних гіпотез і висновків, філософських та естетичних узагальнень, розробки методологічних аспектів своєї науки. Позначається й кількасотлітній наступ агресивного натуралізму – цього синоніму бездарності, а також неспроможність різних відомств та недолугих керівників (навіть з художньою освітою) спрямовувати творчі процеси національної культури. Ця ідея позначена кров’ю таких велетнів творчої думки, як М. Бойчук, І. Падалка – аж до А. Горської, як і живими спогадами київських старожилів 1937 року, коли з вулиці хапали людей у вишиваних сорочках, і вони ніколи не верталися назад.

Книга 04 1998

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТИЛЬ ПРАГНЕ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОСВІДУ

Микола Скиба 
Для нашого суспільства нагальним є питання екології культури і, зокрема, проблема національної образності, національного стилю. Держава не може існувати без культури, культура ж має завжди неповторне національне обличчя. Це зрозуміло, але питання полягає в тому, як, дбаючи про витворення стилю, уникнути фальшивого стилізаторства, не припуститися підміни цінностей. Прикладів таких підмін історія знає багато, і найближчий – радянська доба (хоча і в сьогоденні вже виразно означилась така тенденція). Але тільки у зверненні до історичних витоків формування нашої культури можемо знайти точки опертя для думки, яка вже зараз творить майбутнє.
Як відомо, у Михайла Бойчука та його послідовників був один з провідних сюжетів – «Біля яблуні». Це були роздуми біля дерева пізнання добра і зла. Ставлячи цю тему перед своїми учнями, Майстер прагнув перевірити їх художню і громадську зрілість. Звичайно, далеко не випадково, що саме сюжет яблуні як уособлення Древа Життя став наріжним в образній системі Бойчука та його школи.

Книга 03 1997