БІЛИЙ БОГ

Світлана Короненко, письменниця
Цьогоріч 17 серпня не стало Володимира Юрчишина… Жодні присвоєні йому в цьому світі звання (а він – лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка), нагороди та відзнаки (а їх було чимало, і то найвищі, міжнародні – за самобутність його книжкового мистецтва) не розкажуть, не розкриють, уповні не пошанують чоловіка, мистця не від світу цього. На цьому світі про його творчість написана чи не єдина стаття. «А навіщо про Юрчишина писати? Про нього знали всі», – якось принагідно почулося в розмові. Знали… А з часом – знатимуть? А що саме? І чи знайдеться хтось, хто на кінчику пензля утримає стиглу калинову ягоду його мистецького чину?