ДМИТРОВИЧІВСЬКЕ “ВІКНО В МИНУЛЕ”

Василь Откович 
Споруда церкви св. Миколи (1665) у селі Дмитровичі, біля Судової Вишні, що в Галичині, належить до числа унікальних пам’яток монументальної дерев’яної архітектури України.
Будова тридільна в плані, з чотиригранною пірамідальною верхівкою та одним заломом. Перекриття підвищеної середньої частини будівлі чотирисхиле, вівтаря та бабинця (трапезної) – двосхиле. Кожна з цих трьох частин завершена маківкою з хрестом. Неф майже квадратний (6,35 х 6,5 м); із заходу до нього прилягає притвор, зі сходу – п’ятигранний об’єм вівтаря з півкруглим перекриттям. Притвор має плоску стелю, над якою розміщені хори.
Увесь зруб складено з масивних дубових брусів завширшки 50 – 61 см і завтовшки 15 см, котрі лежать на фундаментах з пізнішою цегляною кладкою. Обрамлено його широким карнизом, який підтримують фігурні консолі, що виступають на кутах зрубів; карниз вівтарної частини кріплять кронштейни-розпірки. Зубчасті консолі легко підтримують карниз і, виступаючи на кутах, розчленовують споруду по периметру, нейтралізуючи враження масивності дубових брусів.