Карб

Олександр Олесь, 1931
 
Коли Україна за право життя
З катами боролась, жила і вмирала,
І ждала, хотіла лише співчуття,
Європа мовчала.
 
Коли Україна в нерівній борьбі
Вся сходила кров'ю і слізьми стікала
І дружної помочі ждала собі,
Європа мовчала.
 

ІНВАЗІЙНА НІЧ, OR WHAT YOU WILL

Олег Сидор-Гібелинда, кандидат мистецтвознавства
 
Проблему суспільної анґажованости мистця не вигадали вчора,не змудрували сьогодні. Жан-Поль Сартр, проартикулювавши термін, у жодному разі не першовідкривач названої проблеми – він тільки загострив її грань до загрозливого блиску наточеної бритви…
Утім упродовж як мінімум століття імперативний мотив «мистця-громадянина» зазнавав атак з боку – мотиву, стереотипу, міту? – мистця, самозамкненого у «вежі зі слонової кістки». 

ПРОЕКТ ТРИВАЄ…

Михайло Поживанов,
голова Фонду муніципальних реформ «Маґдебурзьке право»,
фундатор ґалереї «АВС-арт», доктор технічних наук
 
Ще з кінця таких близько-далеких і тепер ностальґійних 90-х років ХХ століття Фонд муніципальних реформ «Маґдебурзьке право», а згодом і мистецька ґалерея «АВС-арт» при інформаційній протекції художньо-літературного часопису «Артанія» завжди підтримували тих мистців та художні проєкти, що в пострадянському суспільстві проголошували,виборювали, боронили і втілювали українську незалежність, витісняючи вже віджилі тоталітарні та заступаючи ще не сформовані державотворчі інституції.
 

УКРАЇНЦІ ПОВИННІ СВОЮ КУЛЬТУРУ «ІМПЕРСЬКОЮ»

Марина Стрельцова, мистецтвознавець
 
У мистецьких колах України Петра Антипа знають як художника з Донбасу. Він – чи не єдиний сучасний донбаський мистець, який доволі успішно представляв і представляє східний реґіон
країни на всіх великих всеукраїнських виставках, арт-фестивалях і мистецьких проєктах. Так, 2009-го скульптури горлівчанина експонувалися на масштабній виставці «De Profundis»
устоличному Мистецькому арсеналі. До речі, в заході, що відкривав глядачеві шари пластичної культури України, починаючи від антропоморфних стел епохи бронзи та трипільських статуеток,
узяли участь лише дев’ять сучасних вітчизняних скульпторів.

МАЙСТЕР КНИГИ

Ігор Дудник, маґістр мистецтвознавства
 
Про чудового українського графіка Володимира Юрчишина написано надзвичайно мало. Кілька статей у журналах та невеличкі замітки в енциклопедіях – ось і всі публікації про мистця. Такий стан речей – абсолютно неприпустимий, адже Володимир Юрчишин – один із кращих художників-графіків другої половини ХХ ст. Глибокі знання української старовини та народного мистецтва, майстерне володіння графічними техніками й інтуїтивне відчуття матеріалу, віртуозне творення шрифту й орнаменту – ті ознаки творчости художника, що вписали ім’я Володимира Юрчишина до плеяди кращих наступників Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Олени Кульчицької.

СНОВИДІННЯ. ВИБРАНЕ

Мирослава Крат, арт-менеджер
 
У всі культурні епохи людину цікавила природа сну, вабили його таїна, ефемерність і, особливо, – зв’язок із реальністю. Описи сновидінь варіюються від зовсім ординарних і побутових до фантастичних,
сюрреалістичних, а тлумачення – від містичного, трансцендентного до виключно наукового. 
 
Андрій Гуренко, мистець
 
Мене завжди дивувало, як умовність лінії, кольору, плями набуває реальности образу й, протилежним чином, є певним образом реальности. Потужність цієї маґії здатна оживити найфантастичніші створіння й водночас зробити так, аби буденне, звичне засяяло дивовижним світлом, наче соняшники Ван Ґоґа.

ВЕЧІР-РАНОК

Вікторія Кудрявцева, культуролог
 
Вона – Вечір. Він – Ранок.
Проєкт молодих полтавських художників Наталії Корф-Іванюк та Олексія Іванюка вкотре засвідчує тяглість родинної традиції, а в перспективі, можливо, – народження мистецької династії.
Образи вечора й ранку Наталії та Олексія – не антиподи. Вони тісно переплелися в єдиному темпоральному коловороті. Навіть палітра, основний інструмент, не дає нам підказок, бо фарби неначе перетікають із полотна одного автора на полотно іншого, набуваючи надзвичайно тонких нюансів.

TERRA COSACCORUM

Леся Гончар, письменниця
 
Боротьба й Подвиг Лицарів і Героїв народжують справжній Дух, який живить, надихає і наповнює гордістю серця всіх поколінь землі козацької. Крізь ледь видимі погляди
скульптурних образів можна відчути, як із глибини віків промовляють до тебе Герої – не забувай, звідки твоє коріння. Не забувай, що ми боролися за свободу й наш степ,
утверджували життя вчинку і зневажали смерть… І ти можеш робити так само… За власним вибором, який завжди з тобою…

ПРОТИСТОЯННЯ ПРОСТОРУ

Руслан Найда, мистець
 
Бунтівний дух – це моє життєве кредо. Я як особистість сформувався в 90-х роках в Україні, коли в повітрі літали нові революційні настрої. Людина не повинна залишатися
байдужою до самої себе, до нації, до країни. Вона має весь час бунтувати: стосовно себе й інших. Хочу, щоб люди відчували дух бунтівника й у моїй скульптурі, і в графіці.
У скульптурі мене найбільше цікавить ідея, рух, боротьба об’єму з простором. Пригадую, ще в шкільні роки батьки попросили мене зрізати стару шовковицю.

КАВ’ЯРНІ Й КВІТИ

Ігор Диченко, мистецтвознавець
 
Особистість відомої української художниці Ольги Кравченко – унікальна. Її творчість має виразно окреслений національний характер, її творча доля унаочнює шлях сміливих шукань
та звершень, спрагу відтворення сили-силенної краси природи. Ольгу Кравченко приваблюють скромні мотиви природи, мінливість освітлення, себто інтонації «монологів»
довколишнього, а точніше – діалогу «художник – натура». Таке «аркодужне перевисання» (Павло Тичина) до природи народжує етюд оптимізму, знаходить щемний відгук у нашому світосприйнятті, емоціях, фантазії.