МИСТЕЦЬКІ ВІДОБРАЖЕННЯ МИХАЙЛА НАДЄЖДІНА

Що думає художник про життя й творчість, сучасне й минуле, особливості мистецького розвою, на що покладає свої надії чи переживає розчарування у творчому
процесі, – про це розповідає мистецький проєкт Художньо-меморіального музею О.Осмьоркіна (м.Кропивницький) «У майстерні художника», що має на меті привернути
увагу широкого загалу до проблем сучасного мистецького життя не лише облаштуванням персональних виставок, а й зустрічами в робітнях та виданням каталогів із розлогими
інтерв’ю мистців.

КРИМ, ЯКИЙ МИ ЛЮБИМО

Крим, який ми любимо: Антологія. – К.: Пульсари, 2016. – 600 с.: іл.
 
Антологія «Крим, який ми любимо» видана на замовлення Державно- го комітету телебачення й радіомовлення України за проґрамою «Українська книга» 2016 р.
столичним Університетським видавництвом «Пульсари» (автор ідеї, упорядник – доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту
літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України Людмила Тарнашинська).

МАЄСТАТ СОНЯЧНОГО ПІВОСТРОВА: КРИМСЬКИЙ ПРОФІЛЬ УКРАЇНИ

Людмила Тарнашинська, доктор філологічних наук
 
І з Кримом пов’язано чимало українських мистців, котрі вносили національний акцент у своєрідний колорит цього краю. Вони й оспівали кримські терени:
серед українських мариністів найперше варто назвати Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Олександра Олеся…
Тож перше ім’я, яке спадає на думку, – це ім’я Лесі Українки (1871-1913). Адже саме на цій землі народилися її чудові твори «Кассандра», «Над морем», «Кримські спогади».
І не дивно, адже у Криму поетеса прожила три роки, з них два – в Ялті.

МАЛЯРСЬКІ ПАЛІМПСЕСТИ ДЕНИСА СТРУКА

Орест Голубець, доктор мистецтвознавства
 
Ситуація в сучасному українському мистецтві виглядає загалом строкатою й неоднозначною. На краю протилежних векторів перебувають спроби запізнілої адаптації
екстраваґантних напрямів постмодернізму та очевидні пережитки соцреалістичної «класики». Поряд із цим, усе відчутнішою стає експансія силюють нинішні світові
суспільно-політичні катаклізми, втягнення України у стан химерної братовбивчої війни з північно-східним сусідом. Хвиля патріотизму охоплює широкі верстви населення,
вчить гордитися національними символами, породжує нечувану фантазію у способах і формах їх використання, включаючи найсучасніші – флеш-моб, перформанс, інсталяцію.

КООРДИНАТИ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТИ

Алла Маричевська, арт-директор галереї «АВС-арт»
 
Віктор Романщак в українській культурі назагал мистець знаний і вельми небуденний. Зокрема – в царині станкового живопису й графіки та монументального
мистецтва (ґобелен). Його роботи – в музеях України, художніх музеях Києва, Запоріжжя, Сум; у приватних колекціях національних колекціонерів та знавців
мистецтва Німеччини, Великобританії,Голландії, Швеції, Канади, США, Японії. Особлива царина творчих і духовних інтересів художника – вивчення історії
України та її культурних цінностей.
 

ХарБарБонд

Марина Стрельцова, мистецтвознавець
 
Для представників маріупольського об’єднання художників «ХарБарБонд» (Володимир Харакоз, Сергій Бараннік та Олександр Бондаренко) абстракціонізм
став засобом творчої й емоційної емансипації від усталених художніх традицій та обмежень мистецької провінції. Звільненням від гегемонії змісту й ілюзорности
образів реалістичного живопису. Свободою бути самими собою всупереч загальноприйнятим правилам суспільства, що живе в умовах арт-периферії.

«…ТЕ СВІТЛО, ЩО ЖИВЕ І БЕЗ ЗОРІ»

Ярослав Яремко, кандидат філологічних наук
 
Його улюблена притча – та, в якій розповідається про хлопчину-романтика – рятівника морських зірок. Після морського відпливу їх залишалася на березі незліченна
кількість, і за невблаганною логікою природи вони б уже не дочекалися наступного припливу. Та інакшою була логіка хлопчини. Зрештою, щільність й експресія сюжету такі,
що потребують уяви й дотику серця. Було так: чоловік ішов берегом і помітив хлопчика, який піднімав щось із піску й кидав у море. Чоловік підійшов ближче й побачив, що це
морські зірки. Здавалося, на піску їх – мільйони, берег був усіяний ними на багато кілометрів.
– Навіщо ти кидаєш ці морські зірки у воду? – спитав чоловік, підходячи ближче.

ЗАВВАГИ ДО ТВОРЧОЇ БІОГРАФІЇ ІВАНА ПАДАЛКИ

Оксана Сторчай, кандидат мистецтвознавства
 
У сучасному мистецтвознавстві успішно вивчається творчість Івана Івановича Падалки (1894-1937), одного з найталановитіших представників школи Бойчука,
про що свідчать численні статті й розділи монографій. Про мистця писали С.Білокінь, І.Блюміна, І.Городинець, П.Ковжун, Г.Козел, Я.Кравченко, Н.Присталенко,
Л.Соколюк, Л.Титаренко, А.Чебикін, І.Яровий [1] та інші. В усіх цих дослідженнях акцентується увага на багатогранній обдарованості Івана Падалки, його майстерності,
що яскраво проявилася і в колориті та побудові композиції, і жанровому розмаїтті, й володінні багатьма живописними і графічними техніками тощо.

ТВОРЧІСТЬ У ПОЛОНІ ВСЕСВІТУ

Оксана Гаврош, мистецтвознавець
 
Дотепний і екстраваґантний Володимир Черепаня в пам’яті друзів та колеґ назавжди залишиться молодим і талановитим. Аристократичний дух,
довершена елеґантність, щирістьта безпосередність у спілкуванні – його особливі риси, зафіксовані в їхніх спогадах. Художнику із зовнішністю Елвіса Преслі
та лиском Адальберта Ерделі судилося прожити зовсім мало – лише 31 рік…
6 січня 1965-го, на Свят-вечір, у сім’ї Павла й Ольги Черепанів із Мукачевого народилася друга дитина – син Володимир. Кмітливий і дотепний хлопчина весь час щось майстрував.

МАНДРИ В ДИТИНСТВО

Петро Нестеренко, кандидат мистецтвознавства
 
Такого непростого 2014 року Національне видавництво дитячої літератури «Веселка» відзначає своє 80-ліття. Це велике заслужене свято не лише для колективу,
а й для численного авторського загалу та юних читачів, перед поколіннями яких «Веселка» відкрила й продовжуєвідкривати змістовний, багатогранний і неповторний світ людського розуму, таланту, духовности свого й інших народів, багатства та краси рідної землі й рідної мови. Творча біографія «Веселки» – справжня скарбниця народу, внесена до літопису світової дитячої літератури.