ОЛЕКСІЙ ПОЛЯКОВ. СЛУЖІННЯ РІДНОМУ КРАЮ

Максим Чередниченко, мистецтвознавець
Творчий доробок Олексія Полякова – гідний приклад розвитку та еволюції самобутньої малярської традиції. Його творчість, вочевидь, спирається на здобутки попередників, рухаючись углиб живописної мови. Зосередженість на суттєвому передбачає пошук не так зовнішньої привабливої оболонки, як внутрішнього світла навіть у речах, що здаються звичайними, винесеними за межі естетичного. Жанр пейзажу: сам там головно працює художник, яскраво демонструючи такий підхід. Окрім самої специфіки роботи, що безпосередньо апелює до стихійних першооснов буття, звернення до краєвиду – це перевірка внутрішнього масштабу сприйняття. Мистець не має на меті приголомшити глядача ґрандіозністю, екзотикою чи метафізичною наповненістю природних явищ. Він пропонує віднайти усе це у, здавалося б, простих речах: у дерев’яному містку, вихопленому сонячним променем, у монументальних, майже скульптурних деревах, які наче перетворюються на темні хмари зимового неба, на кольоровий карнавал осіннього лісу.