УРИВОК ІЗ РОМАНУ «СПОКУТНИК І КЛЮЧІ ЗЕМЛІ», 1969-1988

Василь Барка
– Ану, пригляньтесь, пильно пригляньтесь до цієї скульптури і скажіть мені: чим різниться весь образ від безлічі модерністичного виробу з однаковою темою?
– Думаю, тут секрет чужий багатьом модерністам, бо майстер хотів віддати враження від небесної краси, а наші сучасники здебільшого звороговані навіть проти земної, – в духовності. І той самий образ часто зводять до потворного обрису і відстрашуючого виразу.
– Наполовину вірно. З переконання свого модерністи теперішні більшістю зневажають красу одухотворену. Декотрі з критиків твердять, що в багатьох випадках причина криється одна: нездібність відчути справжню красу й її відтворити. Набагато легша справа – відскочити в «антикрасу» і захищати її як новознахід, підкріплюючи продукцією, доведеною до фантастичного потворства.